Енергія зі свинячого посліду. Як працює сучасна ферма на Прикарпатті (ВІДЕО)

Підприємство у 2004 році створили данці.  Іноземні інвестори викупили стару покинуту ферму неподалік Калуша, та відновили її за європейським стандартами. І тепер тут проживає близько 54 тисячі свиней. Але це не єдина ферма дансько-українських підприємців.

Надія Сухарник, керівник прес-служби Good Valley Україна: "У нас взагалі все підприємство має 7 свиноферм і загалом це утворює 180 тисяч голів свиней . Працюємо тільки в Україні, реалізовуємо живих свиней на території України, загалом це лише західні м»ясопереробні підприємства, які уже після того, як утримують, вони їх забивають і відповідно готують м’ясні вироби".

Стандарт вирощування свиней та фермерства у Гудвеллі не звичайний – його придумали ще у 1980. Данський фермер Том Аксельґаард поставив під сумнів раціональність тогочасних технологій ведення сільського господарства, та заявив про їх негативний вплив на довкілля. Він вважав, що має бути інший спосіб виробництва високоякісних продуктів, який би не завдавав шкоди природі.  Тобто тут вирощують екологічно чисті  корма для тварин, поля удобрюють екологічно чистими добривами , і взагалі тут поклоняються усьому з приставкою Еко. Тому й не дивно, що саме тут і виникло питання – як зменшити свої енергозатрати?

Читати ще: Робота і розвиток для сотень студентів. Як працює молодіжна платформа Волині (ВІДЕО)

 І відповідь знайшлася….у свинячому посліді . Саме так, тут роблять енергію на свинячому лайні. Ось цей невеликий завод забезпечує тепло у всіх домівках поросят цієї ферми.

Іван Кальковець, майстер цеху біогазу: "Відходи від виробництва свиней, ми отримуємо у свої резервуари , а звідти отримуємо на завод цю сировину і додаємо відходи коров»ячої ферми , в даному випадку сепаратні відходи, і кукурудзяний силос це в принципі дозволяє збільшити виробництво газу і забезпечити роботу заводу на його максимальній потужності."

Мало того, вся ця маса, яка перебродила і створила газ – метан, відпрацювавши своє – не опиняється у смітнику . Ця маса – екологічно чисте і хороше добриво, яке Гудвеллі вивозить у сезон на свої поля. Тобто жодного забруднення і шкідливих викидів.

 Іван Кальковець, майстер цеху біогазу: "Це, власне, котельна кімната, де йде розподіл теплової енергії, яка в нас виробляється,  так само котел, який виробляє теплову енергію на випадок сервісної зупинки когераційної установки , зупинити виробництво біогазу не можна тому, що процес ферментації йде постійно, тому утилізацію біогазу треба робити або котлом або машиною."

Потужність цього заводу -1166 кіловат енергії. Втім, він виробляє не лише теплову енергію, але і електричну. Власне, електрику , лише 15 відсотків від вироблених 100 кіловат, забирають на обслуговування потреб заводу, решту-  продають державі за зеленим тарифом. Сьогодні Гудвеллі має лише один такий біогазовий завод. Хоча дочірні ферми цього підприємства у Польщі мають таких декілька. Але це питання часу, адже ферма нарощує потужності і тут вже думають  про ще одне подібне  підприємство.

А це процес бродіння дріжджів. Один з 4 дріжджових заводів в Україні – Ензим. Вдень підприємство виготовляє близько 120 тон дріжджів, та експортує до 40 відсотків продукції в 16 країн Європи, Азії та Африки.

Найбільше тут пишаються – очисними спорудами, адже для Західної України це нонсенс – жодне підприємство таким похвалитися не може. І саме це дозволило засновникам Ензиму створити тут біогазовий завод.

Олег Сова, технічний директор підприємства Ензим : "Перший запуск даної споруди відбувся у 2003 році, це був один із перших біогазових комплексів України, і у зв’язку зі збільшенням виробничої потужності заводу, нам довелося, у 2013 році збільшувати в три рази продуктивність цього комплексу, і на сьогоднішній день ми переробляємо практично всі стоки нашого виробництва."

Завдяки безкисневим методам очистки стічних вод утворюється біогаз, який є альтернативою природному газу та покриває близько 70% енергетичних потреб підприємства. У результаті біологічної очистки стічних вод утворюється сировина для виробництва сертифікованих органо-мінеральних добрив.

Олег Сова, технічний директор підприємства Ензим: "Ми зараз вийшли на такий рівень, і потужності маємо такі, що до 2020 ми таки встигнемо збільшити виробіток газу настільки, аби повністю бути незалежним від природнього газу."

Відомо, що великі промислові підприємства є найбільш енергозатратними, і саме економія на таких гігантах дала б змогу зменшити навантаження на використання природнього газу та електрики. Втім, в Україні таких свідомих бізнесменів, на жаль, не багато.

Саме тому німецьке товариство міжнародного співробітництва на замовлення Німецького уряду з 2017 року впроваджує в Україні проект з енергоефективності та енергозбереження на великих підприємствах.

Берегти природні ресурси у Німеччині почали ще у 90-х. Тепер там більшість великих підприємств можуть похвалитися власними біогазовими заводами чи іншими альтернативними джерелами енергії. Адже для уряду Німеччини екологія зараз є надважливим питанням.