Загалом 8 кандидатів з 10, яким за 35, розповідають, що вони стикалися з ейджизмом. В Україні це комплексне явище і дуже складне. На думку Наталії, це пов'язано з тим, що у нас дуже молодий бізнес, а якщо це молодий бізнес – то і молоді керівники. Інша причина – досі існують радянські стереотипи щодо віку, і інколи ці стереотипи не настільки вигадані. Адже в Україні досі є вироблена культура самонавчання. Багато кандидатів на якусь із вакансій покладаються на свій досвід і все. Втім, бізнесові ланки і окремі професійні – це постійний потік інформації та навиків, які з року в рік оновлюються. Тобто, кандидат, який подається, має розуміти, що він має йтиногу з існуючими трендами, а отже відвідувати тренінги, курси. На жаль, так поки що українці мислити не навчилися. А третя причина – це нерозвинений ринок праці через нестачу кадрів.
Якщо дивитися на правову частину цієї проблеми, то українці начебто захищені. Адже одним із принципів трудового права, який чітко прописаний у законодавстві, є саме заборона дискримінації у сфері праці. Так, відповідно до статті 21 Кодексу законів про Працю «забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку....». Відповідно до цієї статті, роботодавець у випадку її порушення може нести штрафні санкції. Втім, звичайно, що ніхто не звільняє людину чи не бере її на роботу, прямо вказуючи її вік, тому довести що-небудь практично неможливо.