Особливий спортсмен - особливі успіхи. Каратист, який не чує, звернувся до однолітків (ВІДЕО)

В клубі Тай-Сен вже 7 років займаються з дітьми, які мають різні діагнози. Діти-аутисти чи діти із ДЦП роблять успіхи, в них покращується фізичний стан, коли вони відвідують тренування. 

Спочатку вправи даються непросто, але з часом важка праця приносить перші успіхи.  

 - Це особливі дітки, дуже радий, що вони знаходять себе тут. Кожна дитина повинна відчувати себе неповторною, відчувати, що її люблять, що їй приділяють увагу, - розповідає тренер клубу Євген Мотовилін.

Секція для надзвичайних діток існує 6-7 років, існує тому що їй є місце , виникла потреба у людей, чому їм не допомогти? треба робити щось хороше... Ми працюємо і з дітками з аутизмом, ДЦП , вадами слуху. Чудові , хороші діти, члени нашого колективу. Ми раді , що вони з нами і ми з ними.

Карате для мене - це мистецтво, а не спорт. І тут ти вчишся філософії, етики, вихованню та дисципліні. Для когось головною ціллю є медаль на змаганнях, а для когось сам шлях до досконалості та перетворення себе в кращий бік. Це своєрідна боротьба зі своїми недоліками та слабкостями.

Спорт -  це чудова складова для самореалізації , але для мене вона не є первинна. Хоча це не заважає досягати високих результатів! Сьогодні у нас займаються 10 дітей з інвалідністю. Звісно, у всіх є свої успіхи, і це дуже тішить! Можливо, це стається не так швидко, як би хотілось, але на все свій час. І сам процес приносить задоволення!  Невелику кількість особливих спортсменів в гуртках можна пояснити тим, що вони, можливо, бояться зробити перший крок, адже не всюди працюють з такими дітками Можливо, наш соціум не адаптований до цього і не хочуть черговий раз засмучуватись, коли відмовляють..- зазначає тренер.

14-річний Ілля має ДЦП. Карате хлопець займається з 8 років. Він мріє стати кухарем і далі продовжувати тренування. Тренується Ілля тричі на тиждень. Годинне тренування - це різні силові і рухові вправи, крім навчання мистецтву карате.

 - Перший раз мені було складно, а зараз я себе почуваю вільно, я вже до цього звик. Я став краще ходити, стрибати і загалом здоров’я покращилось, - розповідає хлопець.

Завзяття не тренуваннях не позичати Іванові. Каратист не чує, але тренер освоїв мову жестів, щоб спілкуватись з Іваном, та й мама завжди поруч на тренуваннях.  

 - Не лише спорт їм допомагає. А передусім, їхня сім`я, близькі люди, які підтримують їх, що вони не здавалися, не залишалися сидіти вдома. Вони не говорять  про ці проблеми, а приходять в зал і стають кращими, можуть спілкуватись з іншими дітьми. Нам би дуже хотілось, і всіх закликаю, щоб наш соціум підтримував таких дітей. Бо у Європі, Америці це нормальна, стандартна процедура , а в нас, на жаль, поки що не всі до цього так ставляться. Але, я думаю, це невдовзі зміниться, - каже тренер Євген Мотовилін.

Іван за допомогою журналістів ІА АСС захотів звернутись до дітей - таких, як він.

 - Я їжджу на змагання до Румунії, Німеччини, Болгарії. Спорт  - це круто і модно.  Я хочу, щоб діти, як я, могли займатись карате! - каже Іван.

Загалом у Чернівецькій області є понад 4 тисячі дітей з інвалідністю , які мають порушення функцій опорно-рухового апарату, ураження нервової системи або розлади психіки. Окрім того, є діти, яким не встановлено інвалідність, проте двічі на рік вони потребують відновного лікування.

Колись реабілітацію та лікування ці пацієнти отримували лише в неврологічному відділенні Чернівецької обласної дитячої лікарні. У 2007 році в Чернівцях відкрили ОКМУ «Центр медико-соціальної реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи».

Приміщення для закладу надав Буковинський державний медичний університет. Тут розмістилися поліклінічне, діагностичне, стаціонарне та реабілітаційне відділення, а також соціально-педагогічний блок, у якому працюють педагоги, психологи, логопеди, соціальні педагоги, вихователі, учителі-реабілітологи й асистенти.

Нині центр у рік може прийняти близько 1,5 тисяч дітей. Щоправда, реабілітації потребують понад 20 тисяч. Наразі існує ідея вийти за межі центру реабілітації і рухатися в напрямку створення клініки відновного лікування, зазначає Антон Казанський, директор Чернівецького обласного центру медико-соціальної реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи.

 - Ми тісно співпрацюємо з кафедрою фізичної реабілітації Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Студенти регулярно приходять до нас на практику. Думаю, що декого з них візьмемо до себе на роботу. 

Після цього колишня спеціальність «Лікар ЛФК» називатиметься «Лікар фізичної терапії», а медсестру перейменують в асистента лікаря фізичної терапії. Щоправда, наразі МОЗ не визначило, які саме українські виші здійснюватимуть цю перекваліфікацію. Поки очікуємо — часу не гаємо: наші лікарі та медсестри раз на місяць проводять тренінги на базі центру реабілітації, обмінюються досвідом і знаннями між собою. Окрім того, запрошуємо фахівців зі Львова, де, до речі, уже працюють саме фізичні терапевти, тож ми багато чого можемо в них навчитися, - каже А.Казанський.