ACC.CV.UA
Буковинські фестивалі
Що буде з культурою під час пандемії
2020 рік назавжди залишиться у пам'яті людства. Пандемія, карантин, самоізоляція та ризик інфікуватися будь-де – такі реалії нашого життя цьогоріч.
Україна, як і всі держави світу, стикнулася із коронавірусом. Одразу після перших виявлених випадків інфікування влада почала впроваджувати жорсткі карантинні обмеження. Як результат – закриті підприємства, скасовані масові заходи, спортивні змагання та чемпіонати, впроваджено масковий режим тощо.
Ми неодноразово писали про проблеми різних галузей через COVID-19. Час поговорити про культуру.
Україна, як і всі держави світу, стикнулася із коронавірусом. Одразу після перших виявлених випадків інфікування влада почала впроваджувати жорсткі карантинні обмеження. Як результат – закриті підприємства, скасовані масові заходи, спортивні змагання та чемпіонати, впроваджено масковий режим тощо.
Ми неодноразово писали про проблеми різних галузей через COVID-19. Час поговорити про культуру.
Щороку в Чернівецькій області проводиться чимало культурних подій та фестивалів. Взимку гостей нашого міста вражає Маланка, весною туристів запрошують на етно-духовний фестиваль, влітку відвідувачів приймає Памір-Фест, а восени чимало іноземних туристів та письменників приїжджають на літературний фестиваль «Meridian Czernowitz». Однак, через пандемію коронавірусу чимало заходів довелося відтермінувати або узагалі скасувати.
Чи відбудуться буковинські фестивалі та яке майбутнє у культурної галузі області - дізнавалися журналісти Інформаційного агентства АСС.
Чи відбудуться буковинські фестивалі та яке майбутнє у культурної галузі області - дізнавалися журналісти Інформаційного агентства АСС.
Маланка-Фест
Фольклорно-етнографічний фестиваль Маланок «Маланка-Фест» традиційно в Чернівцях відбувається на Новий Рік за старим стилем. Колективи, котрі беруть участь у фестивалі, готуються до нього впродовж всього року. Маланкарі створюють вражаючі костюми та продумують концепцію, якою дивуватимуть глядачів.
Учасники проходяться центральними вулицями Чернівців карнавальною ходою, після чого на площі Філармонії відбуваються виступи традиційної Маланки. Переможців обирають журі та глядачі, шляхом онлайн голосування.
Учасники проходяться центральними вулицями Чернівців карнавальною ходою, після чого на площі Філармонії відбуваються виступи традиційної Маланки. Переможців обирають журі та глядачі, шляхом онлайн голосування.
Маланка Фест 2020: як це було
Цьогоріч у фестивалі брали участь 30 колективів з України, Румунії та Словенії.
Перше місце серед учасників, які представляли Переберію, отримали представники села Брусниця, які привезли у Чернівці великого білого ведмедя. Друге та третє місця розділили колектив «Персидський слон» із села Чагор Глибоцького району та колектив «Гігантська нутрія» - село Горбова Герцаївського району.
Переможці отримали грошові призи – 50, 30 і 20 тисяч гривень.
Перше місце серед учасників, які представляли Переберію, отримали представники села Брусниця, які привезли у Чернівці великого білого ведмедя. Друге та третє місця розділили колектив «Персидський слон» із села Чагор Глибоцького району та колектив «Гігантська нутрія» - село Горбова Герцаївського району.
Переможці отримали грошові призи – 50, 30 і 20 тисяч гривень.
Оксана Лелюк
Оксана Лелюк, засновниця та організаторка фестивалю, розповіла нам, що наступного року Маланку планують зробити дводенним святом. У перший день передбачається проведення традиційної Маланки, родинне свято. Іншого ж дня влаштують карнавальну ходу, гучну та яскраву.
«Сподіваюся на те, що до січня наступного року пандемія завершиться, і ми зможемо провести Маланку Фест у звичному режимі. Якщо ж ні – то ми готові до трансформації фестивалю, аби усе було безпечно для учасників та глядачів», - пояснює Оксана Лелюк.
«Сподіваюся на те, що до січня наступного року пандемія завершиться, і ми зможемо провести Маланку Фест у звичному режимі. Якщо ж ні – то ми готові до трансформації фестивалю, аби усе було безпечно для учасників та глядачів», - пояснює Оксана Лелюк.
Обнова-Фест
Етно-духовний фестиваль Обнова-фест відбувається щороку на Трійцю. Він триває на території Чернівецького обласного музею народної архітектури та побуту. Програма фестивалю щоразу дуже насичена: виступи гуртів, проведення різноманітних лекцій, лицарські бої, кінотеатр просто неба, флешмоби, мистецькі дворики тощо.
Минулоріч у Чернівцях під час проведення етно-духовного фестивалю "Обнова-фест" встановили рекорд України в категорії "Масові заходи". Найбільша кількість людей одночасно заспівала найвідомішу пісню буковинського композитора Володимира Івасюка "Червона Рута".
Минулоріч у Чернівцях під час проведення етно-духовного фестивалю "Обнова-фест" встановили рекорд України в категорії "Масові заходи". Найбільша кількість людей одночасно заспівала найвідомішу пісню буковинського композитора Володимира Івасюка "Червона Рута".
| Один із організаторів фестивалю Тарас Лазарук розповідає, що цього року планували насичену програму Обнови-фесту. "Цього року виповнюється 90 років організації товариства українських студентів-католиків "Обнова". Такий солідний ювілей. Також відзначаємо ювілей митрополита Андрія Шептицького, тому цей рік присвячуємо історичним датам, пов'язаних з історією "Обнови" і церкви. Планувалася насичена програма, починали вже навіть спілкування з гуртами і митцями", - каже Тарас Лазарук. |
Однак, через карантин свято довелося перенести. За словами Тараса Лазарука, дійство було заплановане на 7 червня.
"На Трійцю Обнови-фесту цьогоріч точно не буде. Далі будемо діяти по ситуації, бо незрозуміло, коли карантин завершиться, і невідомо, коли саме в нашій області карантинні заходи будуть пом'якшуватися", - розповів Тарас Лазарук.
"На Трійцю Обнови-фесту цьогоріч точно не буде. Далі будемо діяти по ситуації, бо незрозуміло, коли карантин завершиться, і невідомо, коли саме в нашій області карантинні заходи будуть пом'якшуватися", - розповів Тарас Лазарук.
Обнова-фест – один із наймасштабніших та наймасовіших фестивалів нашої області, тож можливість проведення заходу в онлайн-режимі наразі не розглядають, пояснює Тарас Лазарук:
«Про онлайн не доводиться говорити, тому що це буде зовсім не та атмосфера. Такі заходи онлайн не проводяться. Наш оргкомітет думав і обговорював, як можливо представити фестиваль в іншому форматі, але поки жодних цікавих думок не прийшло. Живу атмосферу та спілкування не заміниш нічим. Якщо карантинні заходи будуть продовжуватися, проводити такі заходи буде нереально, тому що це здоров'я та безпека людей».
Тарас Лазарук припускає, що культурна галузь може відновитися наприкінці літа або на початку осені. Однак, у світі вже говорять про другий спалах захворюваності, який припадає на цей період.
"Побачимо, якою буде ситуація, яким буде рішення Міністерства охорони здоров'я, головного санітарного лікаря України. Головне, щоб ситуація із захворюванням пішла на спад. Тоді ми зможемо планувати. Будемо пробувати ловити момент, де можна буде щось провести. Можливо в менших масштабах, на іншій локації, але все ж у живій атмосфері", - каже Тарас Лазарук.
"Побачимо, якою буде ситуація, яким буде рішення Міністерства охорони здоров'я, головного санітарного лікаря України. Головне, щоб ситуація із захворюванням пішла на спад. Тоді ми зможемо планувати. Будемо пробувати ловити момент, де можна буде щось провести. Можливо в менших масштабах, на іншій локації, але все ж у живій атмосфері", - каже Тарас Лазарук.
“
Культурна галузь переживає непрості часи. Нічого не робити в цій ситуації – теж неправильно. Культуру потрібно підтримувати будь-якими можливостями, будь якими форматами
Любіть Буковину, бо вона того варта
Цей фестиваль відомий також за назвою «Памір-фест». Він має незвичну локацію – одну із найвищих вершин буковинських Карпат, гору Томнатик. Це місце і справді унікальне, адже колись тут розміщувався секретний військовий об'єкт - радіолокаційна станція "Памір".
Дістатися сюди досить непросто. Спершу потрібно доїхати до села Шепіт, що в Путильському районі Чернівецької області. Від Шепоту до гори Томнатик залишається близько 20 кілометрів гірської дороги. Сюди не проїде легковий автомобіль чи автобус, тому туристи пересідають на вантажівки. Виїхавши на вершину гори, вже видніються куполи колишньої радіолокаційної станції. У минулі роки перед фестивалем куполи розмальовували, проте пізніше організатори фесту вирішили тимчасово відмовитись від цієї ідеї.
Весілля на фестивалі
Серед родзинок фестивалю - розваги для дітей, кулінарні майстер-класи, виступи музичних гуртів, нічні дискотеки.
Минулоріч центровою подією "Памір-фесту" стало справжнє весілля. Тут, на висоті 1500 метрів, одружилися відомий чернівецький альпініст, учасник бойових дій на Сході України Олександр Паламарюк та його обраниця Ольга.
Традиційно на дводенний фестиваль збираються кілька сотень людей.
Минулоріч центровою подією "Памір-фесту" стало справжнє весілля. Тут, на висоті 1500 метрів, одружилися відомий чернівецький альпініст, учасник бойових дій на Сході України Олександр Паламарюк та його обраниця Ольга.
Традиційно на дводенний фестиваль збираються кілька сотень людей.
Володимир Фурдига, начальник відділу з питань туризму Чернівецької обласної державної адміністрації, каже, що цьогоріч фестивалі, ярмарки і туристичні виставки, які планували провести навесні і влітку, відмінені:
"Туристична галузь наразі завмерла в очікуванні карантинних послаблень. Жодного фінансування ми на ці заходи не отримуємо. Тому відмінили традиційний фестиваль тюльпанів, Петрівський ярмарок у Чернівцях. Фестивалю на горі Томнатик "Памір-фесту" також не буде цього року".
"Туристична галузь наразі завмерла в очікуванні карантинних послаблень. Жодного фінансування ми на ці заходи не отримуємо. Тому відмінили традиційний фестиваль тюльпанів, Петрівський ярмарок у Чернівцях. Фестивалю на горі Томнатик "Памір-фесту" також не буде цього року".
Щодо проведення культурних подій у майбутньому, начальник відділу з питань туризму Чернівецької ОДА каже, що деякі із них доведеться організовувати у онлайн-режимі навіть після завершення карантину.
"Всі садиби на Буковині вже готові до прийому гостей, але ми розуміємо, що через карантин ніхто до нас не може дістатися. Звісно, це впливає і на економіку, і на людей, які вже вклали свої кошти у господарства. Ми втратили дуже багато.
Зміни в майбутньому будуть. Рано чи пізно ми повернемося до звичного життя, але корективи таки будемо вносити. Буде більше заходів у онлайн-режимі. Це і екскурсії, промоційні тури тощо. Сподіваємося, що ми до цього не дійдемо, але потрібно бути готовими", - міркує Володимир Фурдига.
"Всі садиби на Буковині вже готові до прийому гостей, але ми розуміємо, що через карантин ніхто до нас не може дістатися. Звісно, це впливає і на економіку, і на людей, які вже вклали свої кошти у господарства. Ми втратили дуже багато.
Зміни в майбутньому будуть. Рано чи пізно ми повернемося до звичного життя, але корективи таки будемо вносити. Буде більше заходів у онлайн-режимі. Це і екскурсії, промоційні тури тощо. Сподіваємося, що ми до цього не дійдемо, але потрібно бути готовими", - міркує Володимир Фурдига.
Meridian Сzernowitz
Поетичний фестиваль Meridian Czernowitz десять років поспіль збирав на своїх локаціях не лише чернівчан, а й гостей з інших міст України та з-за кордону. У рамках фестивалю проводяться презентації нових книжок українських та зарубіжних письменників, публічні дискусії, паради поетів, театральні постановки, музичні концерти, поетичні читання тощо.
У 2020 році відзначається сторіччя з Дня народження одного з найвизначніших поетів післявоєнної Європи Пауля Целана, який народився і жив у Чернівцях. Тож цьогорічний фестиваль Meridian Czernowitz буде присвячений творчості автора, розповідає директорка фестивалю Євгенія Лопата.
«Пауль Целан народився й жив у Чернівцях і назавжди залишився чернівецьким поетом, де б він потім не мешкав: у Бухаресті, Відні чи Парижі. Поезія Целана сьогодні актуальна, як ніколи – для України та українських Чернівців, яким пощастило й надалі залишатися містом Пауля Целана – найвидатнішого поета Європи після Другої світової війни», – додає Євгенія.
«Пауль Целан народився й жив у Чернівцях і назавжди залишився чернівецьким поетом, де б він потім не мешкав: у Бухаресті, Відні чи Парижі. Поезія Целана сьогодні актуальна, як ніколи – для України та українських Чернівців, яким пощастило й надалі залишатися містом Пауля Целана – найвидатнішого поета Європи після Другої світової війни», – додає Євгенія.
Святослав Померанцев, президент Міжнародної літературної корпорації Meridian Сzernowitz, розповів, що наразі є декілька варіантів проведення фестивалю.
«Якщо в Україні не будуть дозволені масові заходи, а кордони з Європою будуть закриті, ми проведемо маленький Meridian Czernowitz за участі українських поетів. Це відбудеться на стадіоні «Буковина» чи у Літньому театрі, щоб усі карантинні вимоги були дотримані»
Якщо карантинні обмеження на той час будуть зняті в Україні та на Буковині, літературний фестиваль відбудеться у звичному режимі, але, ймовірно, буде меншим за кількістю проведених заходів та учасників.
«У разі погіршення ситуації з пандемією, фестиваль узагалі скасуємо», - каже Святослав Померанцев.
«Якщо в Україні не будуть дозволені масові заходи, а кордони з Європою будуть закриті, ми проведемо маленький Meridian Czernowitz за участі українських поетів. Це відбудеться на стадіоні «Буковина» чи у Літньому театрі, щоб усі карантинні вимоги були дотримані»
Якщо карантинні обмеження на той час будуть зняті в Україні та на Буковині, літературний фестиваль відбудеться у звичному режимі, але, ймовірно, буде меншим за кількістю проведених заходів та учасників.
«У разі погіршення ситуації з пандемією, фестиваль узагалі скасуємо», - каже Святослав Померанцев.
У організаторів є сумніви щодо проведення фестивалю Meridian Czernowitz в онлайн-режимі, оскільки буде проблематично забезпечити гарну якість виступів митців.
"Під час карантину ми організовували онлайн-презентацію книжок Сергія Жадана. Це було зроблено у телевізійній студії, із гарним освітленням та професійною якістю. Такий формат нас влаштовує. Однак, організувати теж із іноземними поетами буде проблематично. Не думаю, що ми будемо задоволені тією якістю виступів, коли поети сидять вдома з поганим освітленням чи звуком. Тож навряд ми зробимо цьогорічний фестиваль в онлайн-режимі", - пояснює Святослав Померанцев.
"Під час карантину ми організовували онлайн-презентацію книжок Сергія Жадана. Це було зроблено у телевізійній студії, із гарним освітленням та професійною якістю. Такий формат нас влаштовує. Однак, організувати теж із іноземними поетами буде проблематично. Не думаю, що ми будемо задоволені тією якістю виступів, коли поети сидять вдома з поганим освітленням чи звуком. Тож навряд ми зробимо цьогорічний фестиваль в онлайн-режимі", - пояснює Святослав Померанцев.
| Юлія Сафтенко, керівниця управління культури Чернівецької міської ради, розповідає, що під час карантину деякі культурні заходи міста були скасовані, а деякі - проведені у режимі онлайн. Також з'явилися формати, які раніше не так часто використовувалися. Це, зокрема, різноманітні флешмоби, які влаштовували викладачі мистецьких шкіл міста. Керівниця управління культури також переконана, що в майбутньому культура частково переходитиме у онлайн-формат. Проте, за її словами, це не зможе замінити живого спілкування та емоцій: «Так чи інакше, ми мусимо повернутися до нормального життя, але воно вже не буде таким, як колись. Живого майданчика, живого спілкування нам бракує, як кисню. Жодний онлайн-формат не зможе замінити нам тих емоцій, які ми отримуємо, проводячи заходи». |
Фінансування галузі
Ще однією проблемою, з якою стикається культура, є недоотримання фінансування. Зараз всі кошти кинуті на боротьбу із коронавірусом, закупівлю засобів захисту для медичних працівників та доплати лікарям.
«Переживаю, наскільки свідомість кожному з нас дасть зрозуміти те, що на культурі також не можна економити. Цей карантин, який запхав нас в оселі, чітко дав зрозуміти, що ми дуже потребуємо емоцій, культурної продукції. Ми точно будемо проводити міські заходи, виділятимемо кошти на культуру. Питання лише, у яких сумах. Якраз зараз потрібно робити мозковий штурм, щоб розуміти, як в цих умовах гонорово виходити з карантину і далі жити культурним життям», - пояснює Юлія Сафтенко.
«Переживаю, наскільки свідомість кожному з нас дасть зрозуміти те, що на культурі також не можна економити. Цей карантин, який запхав нас в оселі, чітко дав зрозуміти, що ми дуже потребуємо емоцій, культурної продукції. Ми точно будемо проводити міські заходи, виділятимемо кошти на культуру. Питання лише, у яких сумах. Якраз зараз потрібно робити мозковий штурм, щоб розуміти, як в цих умовах гонорово виходити з карантину і далі жити культурним життям», - пояснює Юлія Сафтенко.
Керівниця управління культури Чернівецької ОДА Оксана Филипчук розповідає, що у період карантину скасовувати довелося не лише фестивалі, а й виставки, свята, конкурси у мистецьких школах тощо. Втім, деякі заходи все ж відбувалися в онлайн-режимі.
«У працівників культури та митців насправді є величезне бажання працювати з людьми, з аудиторією. Втрачено матеріальний ресурс, але найбільше сумуємо за зворотнім зв'язком, очима, енергетикою людей. На жаль, карантинні обмеження вносять свої корективи. Як тільки епідеміологічна ситуація дозволятиме, митці одразу ж поринуть у активне культурне життя».
«У працівників культури та митців насправді є величезне бажання працювати з людьми, з аудиторією. Втрачено матеріальний ресурс, але найбільше сумуємо за зворотнім зв'язком, очима, енергетикою людей. На жаль, карантинні обмеження вносять свої корективи. Як тільки епідеміологічна ситуація дозволятиме, митці одразу ж поринуть у активне культурне життя».
Наразі ж обласні та міські заклади культури втратили не лише зв'язок із аудиторією, а й кошти, котрі зазвичай використовують на свій розвиток, ремонтні роботи чи підготовку до мистецьких заходів.
Культура, як і будь-яка інша галузь, зазнала неабияких втрат у період карантину. Тож нам доведеться зробити усе можливе, щоб допомогти їй оговтатися.
Культура, як і будь-яка інша галузь, зазнала неабияких втрат у період карантину. Тож нам доведеться зробити усе можливе, щоб допомогти їй оговтатися.
Підписуйся на Інформаційне агентство АСС