Зустріч у Стамбулі завершилася приблизно через півтори години після її початку, повідомили турецькі чиновники. AFP цитує високопоставленого українського чиновника, який сказав, що подальші переговори 16 травня можливі, але «поки що» «не плануються, пише Медіа агентство АСС з посиланням на Радіо Свобода.
Учасники перемовин домовилися обміняти 1000 полонених з кожного боку найближчим часом, про це заявили голови обох делегацій. Це буде найбільший окремий обмін з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
Але не було жодних публічних ознак того, що величезні розбіжності між позиціями Росії та України з таких питань, як наприклад доля окупованих українських території, зменшилися.
Європейські лідери приєдналися до президента України Володимира Зеленського, засудивши позицію Росії.
Reuters цитує неназване українське джерело, яке заявило, що російська делегація висунула вимоги, які «відірвані від реальності та виходять далеко за рамки того, що обговорювалося раніше».
Це очевидно стосувалося чотирьох регіонів, які Росія частково окупувала та безпідставно стверджує, що вони є російськими: Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську.
Україна утримує частини цих регіонів, включно з обласними центрами Запоріжжям та Херсоном.
Керівник російської делегації, помічник Путіна Володимир Мединський, заявив, що Росія загалом «задоволена результатом» і «готова продовжувати контакти». Він сказав, що Росія «взяла до відома» те, що, за його словами, було запитом України на переговори між Зеленським та Путіним.
Мединський також сказав, що перемовники домовилися, що «кожна сторона представить своє бачення можливого майбутнього припинення вогню та детально його викладе». Уже після цього, з його слів, було б доречно продовжити переговори.
Наші новини є у Facebook
Загалом, очікування щодо прориву у переговорах були низькими.
Це були перші прямі перемовини після переговорів у Стамбулі на початку повномасштабного вторгнення Росії, коли Україна відкинула пропозицію підписати капітуляцію.
Переговори 16 травня завершили шалений тиждень дипломатії, підживлений прагненням президента США Дональда Трампа стати посередником у припиненні війни, в результаті якої загинули десятки тисяч солдатів з обох сторін та велика кількість українських мирних жителів.
Російські та українські переговірники розпочали свою зустріч приблизно після 13:00 за місцевим часом (полудень за центральноєвропейським часом) разом з посадовцями Туреччини та завершили її до 15:00 (14:00 за центральноєвропейським часом). Також було проведено кілька окремих зустрічей за участю американських, українських, російських, європейських та турецьких посадовців.
Виступаючи на європейському саміті в Тирані (столиці Албанії) президент України Володимир Зеленський заявив, що «головним пріоритетом Києва є повне, безумовне та чесне припинення вогню. Це має відбутися негайно, щоб зупинити вбивства та створити міцну основу для дипломатії».
Якщо російська делегація в Стамбулі не погодиться на припинення вогню, «світ повинен відреагувати», – сказав він.
«Потрібна сильна реакція, включно з санкціями проти енергетичного сектору та банків Росії», – зауважив Зеленський.
Москва відхилила заклики України, європейських країн та Сполучених Штатів до повного 30-денного припинення вогню, заявивши, що перемир'я можна досягти лише в результаті переговорів. Президент Росії Володимир Путін відхилив запрошення Зеленського провести їхню першу, з 2019-го, особисту зустріч.
«Цього тижня у нас був реальний шанс зробити важливі кроки до припинення цієї війни. Якби тільки Путін не боявся приїхати до Туреччини», – сказав Зеленський у Тирані.
Відкриваючи переговори у Стамбулі, міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що «критично важливо» запровадити припинення вогню «якомога швидше» та «дуже важливо, щоб ці переговори лягли в основу зустрічі лідерів. Ми щиро віримо, що миру можна досягти шляхом конструктивних переговорів».
Напередодні переговорів керівник української делегації, міністр оборони Рустем Умєров, заявив у себе у фейсбуці, що мир можливий лише за умови, що «Росія продемонструє свою готовність вжити конкретних заходів, включно з повним припиненням вогню щонайменше на 30 днів та впровадженням гуманітарних заходів, таких як повернення насильно депортованих українських дітей», а також обмін усіма військовополоненими.
ішення Путіна направити делегацію нижчого рівня на переговори, які він запропонував раніше цього тижня і на які Трамп закликав Україну погодитися, послабило і без того малі очікування щодо прогресу.
Трамп, який перебував у регіоні з поїздкою на Близький Схід, натякнув, що може поїхати до Туреччини, якщо Путін відвідає захід.
«Нічого не станеться, поки ми з Путіним не зустрінемося», – сказав Трамп після того, як Кремль оголосив про відправку делегації нижчого рівня.
Після посадки на борт Air Force One в Абу-Дабі 16 травня для повернення до Вашингтона Трамп сказав, що, можливо, незабаром зателефонує Путіну.
«Ми з ним зустрінемося, і я думаю, що ми вирішимо це питання, а може й ні», – заявив він.
«Ми збираємося це зробити. Ми повинні, – висловився Трамп про припинення війни. – В середньому щотижня гине п’ять тисяч молодих людей, і ми збираємося це зробити»
Державний секретар США Марко Рубіо заявив Fox News 15 травня, що прориву не буде, поки Трамп і Путін не сядуть «за один стіл» один проти одного.
«Я ще не знаю дати чи місця, але це справді єдиний шанс на цей момент», – сказав Рубіо. Він зустрівся з українськими та турецькими чиновниками в стамбульському палаці Долмабахче перед переговорами між Україною та Росією.
Рубіо підтвердив «позицію США про те, що вбивства потрібно припинити», – сказала речниця Державного департаменту Теммі Брюс. Майкл Антон, керівник відділу політичного планування Державного департаменту, мав окремо зустрітися з російською делегацією.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що зустріч Трампа та Путіна для обговорення двосторонніх відносин, України та інших питань «безумовно необхідна», але підготовка до неї потребуватиме часу, і її не слід проводити, якщо вона не дасть результатів.
Росія розпочала повномасштабне вторгнення через вісім років після того, як уже анексувала Крим та розпалила війну на сході Донбасу у 2014 році. Зараз вона утримує близько однієї п'ятої території України, але це ще далеко до мети Путіна – підкорити країну, незалежну з моменту розпаду Радянського Союзу в 1991 році.
Отримуйте новини в Telegram
Єдині попередні прямі мирні переговори зірвалися навесні 2022 року. Тоді сторони сперечалися щодо основних питань. Та й перемовини відбувалися на тлі викриттів злочинів, скоєних російськими військами в Бучі.
У цих переговорах Росія прагнула угоди, яка, на думку аналітиків, означала б капітуляцію Києва та залишила б Україну постійно нейтральною країною з невеликою та беззубою армією, обмеженим суверенітетом та майже відсутнім доступом до західної безпекової підтримки.
Російські чиновники припустили, що Москва не зменшила своїх цілей, попри невдачу у захопленні Києва та повільний прогрес на полі бою, де невеликі територіальні здобутки досягнуті високою ціною у вигляді втрат з боку Росії.
Кремль означив переговори 16 травня «відновленням» переговорів 2022 року (Мединський також очолював російську команду у 2022 році). Зеленський назвав російську делегацію «бутафорською» та сказав, що склад показує, що «вони недостатньо серйозно ставляться до переговорів».
Ми посилимо тискУрсула фон дер Ляєн
«Росіяни хочуть викликати асоціації з 2022 роком, – заявив 16 травня керівник апарату Зеленського Андрій Єрмак. – Але єдине, що пов’язане з цими переговорами, – це місто Стамбул. І нічого більше. Усі спроби росіян пов’язати нинішній день із 2022 роком не спрацюють».
Оскільки Росія відхиляє заклики до 30-денного припинення вогню, Європейський Союз готує новий пакет санкцій проти Москви. Він включає заходи, спрямовані на фінансовий сектор Росії та її прибутковий експорт енергоносіїв.
«Ми посилимо тиск», – заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у Тирані.
Путін неодноразово заявляв, що будь-яка мирна угода має бути спрямована на те, що Росія називає «корінними причинами» війни. Це термін нагадує вимоги, висунуті Росією перед розпочатим повномасштабним вторгненням: щоб Україна стала нейтральною державою, різко скоротила свої військові сили та зокрема відмовилася від прагнень вступити до НАТО.
Крім того, Москва неодноразово заявляла, що Київ і Захід повинні визнати суверенітет Росії над Донецькою, Луганською, Запорізькою та Херсонською областями – чотирма частково окупованими Росією українськими регіонами, які Путін безпідставно оголосив у вересні 2022 року частиною Росії.
«Путін не збирається закінчувати цю війну, принаймні не на якихось розумних умовах. Але його цікавить побудова нових відносин з адміністрацією США», – заявив 16 травня Кирило Мартинов, головний редактор латвійського російськомовного медіа«Новая газета Європа» у коментарі телеканалу «Настоящее время» (створеному Радіо Свобода з участю Голосу Америки).
Якщо переговори проваляться, а Європа «не зможе досягти якихось спільних дій проти Путіна, тоді головний програш настане для України, бо Путін знову ж таки, по суті, зможе продовжувати війну», – сказав Мартинов.
Він додав, що мета Путіна – «продовжувати війну, уникаючи повної сварки з Трампом».
«Реальність така, що ні Москва, ні Київ не готові погодитися на міцний мир, оскільки їхні позиції є принципово непримиренними», – написала у соцмережі X Тетяна Станова, старша наукова співробітниця Берлінського Центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії.
«Це буде тривалий процес. Путін, здається, все ще вважає, що може досягти своїх максималістських вимог», – сказав Курт Волкер, колишній посол США в НАТО.
Він також був спеціальним представником Трампа з переговорів щодо України під час його попереднього президентського терміну, а зараз є почесним науковим співробітником американського Центру аналізу європейської політики.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
