- За майже два роки кількість українських AI-спеціалістів зросла з 5 200 до приблизно 6 100 осіб (з урахуванням можливої похибки близько 5%).
- Половина опитаних працює з AI щонайменше три роки, що свідчить про перехід спільноти від етапу експериментів до більш зрілої індустрії.
- Попит на спеціальність зростає як серед чоловіків, так і серед жінок: у сфері вже близько тисячі спеціалісток, причому помітна частина з них лише нещодавно перейшла в AI.
- Водночас фіксується і міграція кадрів: приблизно 20% українських ШІ-фахівців нині працюють за кордоном, з них кілька відсотків виїхали протягом останнього року.
Шляхів входу у професію стає більше. Близько 53% респондентів мають профільну університетську освіту, тоді як 47% опанували AI завдяки онлайн-курсам та самоосвіті без класичного академічного бекграунду.
Ринок активно поповнюється світчерами: кожен третій нинішній AI-фахівець раніше працював розробником у суміжних напрямах. Водночас підготовка спеціалістів не обмежується вузькою спеціалізацією: більшість мають досвід у кількох доменах одразу, але лише приблизно чверть називає себе експертами бодай в одному з них.
Поріг входу у сферу поступово знижується завдяки доступності інструментів та освітніх ресурсів. Однак для керівних позицій досі потрібен значний практичний бекграунд: досягнення Senior-рівня зазвичай вимагає від трьох до десяти років роботи, а роль Lead – від п’яти років досвіду і більше.
- Найбільше українських AI-талантів зосереджено в продуктових компаніях, де працює приблизно 41% опитаних.
- Ще 13% реалізують себе в бізнесах поза класичним ІТ – у фінансовому, аграрному, телекомунікаційному та промисловому секторах.
- У великих організаціях, де працює понад тисячу співробітників, починають з’являтися власні команди, що займаються розробкою AI-рішень, наприклад, моделей машинного навчання для аналізу даних із дронів в агросекторі.
- Частка фахівців, що працюють над AI-проєктами в державному секторі, поки що невелика (близько 2%), але вона зростає паралельно з цифровізацією держпослуг.
Держава запустила окремий напрям продуктового AI для публічного сектору: йдеться про створення сервісів на основі ШІ для держорганів, початок розробки національної мовної моделі, інвестиції у власну інфраструктуру та формування окремої стратегії розвитку штучного інтелекту.
Наступним етапом називають фокус на освіті та науці: планується відкриття ШІ-лабораторій для розвитку досліджень і розширення співпраці з великими міжнародними технологічними компаніями, щоб українські фахівці могли отримувати глибші знання й доступ до передових практик.
Академічний напрям лишається важливим для екосистеми. Близько 12% опитаних мають науковий ступінь PhD, ще стільки ж перебувають у процесі його здобуття. Це свідчить про стале ядро спеціалістів, залучених до дослідницької діяльності, навіть попри те, що українська наука поки поступається глобальним лідерам.
Університети продовжують відігравати ключову роль у підготовці нових кадрів, тоді як поза академічним полем головним джерелом інновацій виступає сегмент Defense Tech, де багато рішень одразу тестуються в реальних умовах.
Учасники спільноти в переважній більшості налаштовані оптимістично щодо перспектив країни. Близько 53% вважають, що Україна здатна стати регіональним хабом у сфері штучного інтелекту. На їхню думку, для цього потрібно посилювати фундаментальну математичну підготовку та дослідницьку базу, інвестувати в R&D-центри й лабораторії, налагоджувати щільнішу співпрацю між індустрією та науковими колами, а також створювати якісні українськомовні набори даних для тренування власних мовних моделей та покращення генерації українського тексту й мовлення.
Зібрані AI HOUSE дані мають стати одним із ключових інструментів для оновлення Стратегії розвитку ШІ в Україні до 2030 року. На їхній основі держава планує вибудовувати кроки, що дозволять наблизитися до амбітної мети – увійти до трійки країн з найвищим рівнем інтеграції штучного інтелекту в публічний сектор у своєму регіоні.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
