Про це повідомляє НАБУ, пише МА АСС з посиланням на Укрінформ.
«Слідство встановило, що у січні-березні 2015 року кінцевий бенефіціар банку, на той момент Голова Дніпропетровської обласної держадміністрації розробив план заволодіння коштами ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі банку», - ідеться у повідомленні.
Для цього банк штучно зобов’язали виплатити вказаній підконтрольній компанії понад 9,2 млрд грн під приводом нібито зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю.
«Надалі частину суми у розмірі понад 446 млн грн з метою легалізації перерахували на рахунки трьох пов’язаних юридичних осіб під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів, а згодом – на рахунки ще двох. Врешті-решт кошти надійшли на особовий рахунок кінцевого бенефіціара ПАТ КБ «ПриватБанк». Ними він розпорядився на власний розсуд – вніс до статутного капіталу «ПриватБанку» на виконання вимог Національного банку України», - зазначили в НАБУ.
Наразі серед підозрюваних: колишній кінцевий бенефіціарний власник ПАТ КБ «ПриватБанк», організатор групи; колишній голова правління ПАТ КБ «ПриватБанк»; заступник керівника напрямку – директор департаменту міжбанківського дилінгу банку, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов’язаної з АТ КБ «ПриватБанк»; заступник голови правління ПАТ КБ «ПриватБанк» – директор казначейства; начальник департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства ПАТ КБ «ПриватБанк»; заступник керівника Департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків-кореспондентів, нерезидентів головного офісу ПАТ КБ «ПриватБанк».
Дії осіб кваліфіковані за статтями 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), 209 (легалізація (відмивання) доходів), 366 (службове підроблення ) Кримінального кодексу України.
Заступник керівника напрямку – директор департаменту міжбанківського дилінгу банку, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов’язаної з АТ КБ «ПриватБанк», затриманий.
Досудове розслідування триває.
«Це вже четвертий епізод у справі заволодіння коштами «ПриватБанку». У жовтні минулого року НАБУ і САП визнали, що для доведення вини підозрюваних детективи зібрали достатньо доказів за трьома попередніми епізодами та відкрили матеріали слідства. 6 вересня 2023 року обвинувальний акт скерували до суду», - зауважили в НАБУ.
В бюро нагадали, що в лютому 2021 року НАБУ і САП повідомили експосадовцям банку про підозру у розтраті понад 136 млн грн через схему страхових виплат. Вже за місяць підозри оновили новим епізодом, додавши розтрату майже 315 млн дол. США (близько 8,2 млрд грн) через акредитивну схему. А у вересні 2022 року добірка інкримінованих колишнім менеджерам «ПриватБанку» злочинів поповнилася ще однією розтратою у розмірі 85,2 млн грн.
Як відомо, з 2 березня 2012 року по 24 березня 2015 року Дніпропетровську облдержадміністрацію очолював Ігор Коломойський.
2 вересня 2023 року Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення про призначення олігарху Коломойському запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 31 жовтня з альтернативою у вигляді внесення застави у розмірі 509 млн 960 тис. грн.
Коломойському повідомили про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: ст. 190 (шахрайство); ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).
Встановлено, що упродовж 2013-2020 років він легалізував понад пів мільярда гривень шляхом їх виводу за кордон, використовуючи при цьому інфраструктуру підконтрольних банківських установ. За даними правоохоронців, було створено кредитні зобовʼязання товариства вже безпосередньо перед олігархом та всі подальші перерахування заборгованості цього товариства надходили на особистий рахунок Коломойського.
Раніше суд повторно арештував та передав до АРМА корпоративні права компанії «Укрнафтобуріння», яка частково раніше належала Коломойському та його партнерам.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами