Коли колядуємо, щедруємо та посіваємо за новим календарем

Від 1 вересня 2023 року ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, за яким дати основних релігійних свят (крім Великодня і тих, що з ним пов'язані) змінилися, пише Медіа агентство АСС з посиланням на ТСН.

Коли колядують за новим календарем

Здавна в різних регіонах України колядувати починали не одночасно. Наприклад, на Покутті це робили вже у Святий вечір, а на Гуцульщині та Слобожанщині в перший день Різдва. Однак, незмінною залишається прив'язка до святкування світлого Різдва.

Отже, за новим календарем українці будуть колядувати:

- 24 грудня (раніше 6 січня) — Святий Вечір;

- 25 грудня (раніше 7 січня) — Різдво.

Традиційно колядувати першими йшли найменші, а вже пізніше дорослі чоловіки. Однак в більшості регіонах України дівчата також йшли співати коляди.

Традиційно колядники несуть із собою дзвіночки та велику зірку, ходять від хати до хати, співають обрядові пісні, щоб сповістити радісну звістку: народження Сина Божого. Також під час колядування висловлюють побажання господарям будинку. Зазвичай бажали здоров'я, щастя, благополуччя та великого врожаю.

Щедруємо за новим календарем

Щедрівками називають особливі обрядові пісні, які приурочені до дня Маланки та Щедрого вечора.

Це досить давній звичай. Щедрувальники збиралися групами, співали, прославляли господарів дому, бажали їм щастя і здоров'я в Новому році. За це обов'язково отримували невелику винагороду: солодощі, монети.

Щедрування завжди супроводжувалося казковим дійством. Учасники переодягалися, "водили козу", танцювали.

Раніше в українців існувало окреме цікаве свято — Старий Новий рік. Щедрували зазвичай напередодні. З переходом на новоюліанський календар щедрувати ми будемо 31 грудня (раніше 13 січня).

Коли посівають за новим календарем

Посівають українці рано вранці на свято Василя. Головною особливістю, яка відрізняє засівальні традиції від колядок та щедрівок, є те, що посівати дозволялося лише хлопчикам або чоловікам.

За новим календарем святого Василя віряни вшановуватимуть 1 січня.

Обов'язковим атрибутом посівальників є зерно (ячмінь, пшениця, рис, просо). Лише горох вважається під забороною. Серед наших предків ходила думка, що він символізує сльози. Посівальники заходять до будинку, розкидають зерно і промовляють обрядові слова. Потім вітали господарів з Новим роком, бажали щасливо його прожити.