(Не) веселі свята: як пережити Новий рік і Різдво тим, хто втратив близьких

Психологи радять у цей час не закриватися в собі та прийняти скорботу як нормальний стан, адже вона є звичайною реакцією людини на втрату і сигналізує про кінець чогось важливого.

Як пережити свята після важкої втрати, радить психологиня Валері Крабтрі у виданні Psyhology Today, пише Медіа агентство АСС з посиланням на УП.

Будьте терплячими до себе та інших

Скорбота може бути виснажливою, особливо під час святкової рутини. Прості завдання можуть вимагати багато енергії та викликати відчуття виснаження. Психологи радять бути терплячими до себе та інших людей, які можуть переживати горе не так, як ви.

Не бійтеся порушувати старі або започатковувати нові святкові традиції

Дозвольте собі відмовитися від надсилання святкових листівок або відхилити запрошення, якщо це буде надто важким для вас. Можливо, є святкова традиція, яку ви не хочете продовжувати, або нова традиція, яку ви хочете розпочати, щоб вшанувати свою кохану людину.

Члени вашої родини, особливо діти чи підлітки, також можуть мати конкретні ідеї щодо святкових ритуалів або того, як провести святковий період. Чесний діалог може допомогти вам і вашим близьким краще зрозуміти біль і скорботу одне одного.

Новини Медіа агентства АСС є у Viber

Пам'ятайте про свою втрату

Якщо ви пережили смерть близької людини, подумайте про спосіб вшанувати її пам’ять під час святкового періоду. Ви можете запалити особливу свічку за столом, зробити пожертву на благодійну організацію в пам’ять про кохану людину, приготувати її улюблену страву тощо.

Не бійтеся просити про допомогу

Вам потрібна допомога, щоб прикрасити будинок, купити подарунки чи спланувати вечерю? Чи буде вам корисно поспілкуватися з психологом, психотерапевтом або відвідати групу підтримки? Люди створені для спілкування. Важливо звертатися до інших, коли життя стає складним, особливо коли ми зазнали значної втрати.

Не існує правильного способу сумувати

Горе може бути універсальним досвідом, але точно не існує «правильного способу» сумувати.

Кожен переживає це по-своєму. Дослідження показують, що те, як довго та як інтенсивно ви сумуєте, залежить від вашої особистості, типу прив’язаності, генетики, віку і стан здоров'я, духовності і культурної ідентичності, характеру стосунків та багатьох інших чинників.