Небезпека та безкарність: виклики для журналістів у зонах конфлікту

Про це йшлося під час дискусії в рамках літньої школи з розслідувальної журналістики, яка пройшла в Порторожі (Словенія). Однією зі спікерок дискусії стала перша секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ, пише Медіа агентство АСС з посиланням на сайт НСЖУ.

Літня школа, учасниками якої були 30 журналістів і журналісток із Південної та Східної Європи, відбулася вже в 12-й раз. Організатором заходу є Balkan Investigate Reporting Network (BIRN) – мережа журналістів-розслідувачів балканських країн. За словами голови відділу регіональних операцій Душиці Стілич, цього року організатори програми отримали рекордну кількість заявок – 180. В том числі були відібрані двоє учасниць з України.

«Ми дуже пишаємося тим, що у нас є ця незвичайна група людей, які прагнуть стати найкращими журналістами-розслідувачами, якими лише можуть бути», – наголосила представниця мережі.

Запрошення відомих журналістів та експертів допомагає учасникам школи у створенні резонансних і яскравих історій. Зокрема, цього року для проведення тренінгів і майстер-класів були залучені Кай Бірман, редактор відділу розслідувань Die Zeit, редактор розслідувань Finance Uncovered Саймон Боуерз, візуальна журналістка Financial Times Александра Хіл, кодувальник-фрілансер і дата-експерт Фрідріх Лінденберг, Мег Келлі і Сара Келан із Washington Post та інші.

За словами координаторки проєкту Івані Ніколіч, організатори прагнули представити інноваційні журналістські методи і навички. В тому числі – навички цифрової безпеки для журналістів-розслідувачів: ця тема з’явилася в програмі школи вперше.

Широкомасштабна війна в Україні наклала відбиток і на тематику школи розслідувачів: під час тренінгів і роботи в групах над транскордонними проєктами учасники й учасниці постійно поверталися до тем, пов’язаних із війною.

«Наприклад, журналістські фінансові розслідування набули актуальності на тлі запроваджених проти росії санкцій. За кілька десятків кілометрів від Словенії, де проходила конференція, біля берега можна побачити найбільшу парусну яхту в світі – власність російського олігарха Андрія Мельниченка. Яхту заарештувала фінансова поліція Італії в березні цього року. Завдання журналістів – викрити інші випадки та допомогти перекрити потік російських капіталів у Європі та в світі», – сказала Ліна Кущ.

 «Відстежити шляхи російських нафтогазових грошей у Європі не так просто. Грошові потоки «перекачуються» через рахунки у Великій Британії та країнах Балтії, і розслідувачі повинні знати, де шукати і на що звернути увагу», – вважає Саймон Боуерз із Finance Uncovered.

Дата-експерт Фрідріх Лінденберг, який протягом останнього десятиліття працював із журналістами-розслідувачами та активістами-антикорупціонерами, створив інструменти, засновані на даних, і дав поради з використання перехресного пошуку у відкритих базах даних і з інструментів для відстеження документів.

Окрема панельна дискусія була присвячена роботі журналістів на війні. Виступаючи перед учасниками літньої школи, Ліна Кущ розповіла про ситуацію, в якій опинилися більшість українських журналістів у перші дні широкомасштабного вторгнення: без захисного спорядження і без досвіду роботи в зонах конфлікту. Тому Національна спілка журналістів України з перших днів відкрила «гарячу лінію» для українських та іноземних журналістів, організувала онлайн-тренінги з різних аспектів безпеки та звернулася до міжнародних партнерів із проханням допомогти із захисним спорядженням і аптечками.

Другою великою перешкодою для об’єктивного висвітлення ситуації в Україні є неможливість для працівників ЗМІ працювати по обидва боки лінії фронту. На окупованих територіях українським журналістам загрожує небезпека, а більшості іноземних медіа росія відмовляє в доступі. Через це аудиторія не знає правди про життя в окупації, а лише бачить створену російськими пропагандистами «картинку».

Напередодні проведення літньої школи мережа BIRN представила відеопроєкт Eyewitness Ukraine – відеоінтерв’ю з українськими журналістами і журналістками, в яких вони розповіли, як війна вплинула на них особисто та позначилася на їхній роботі. Деякі з учасників і тренерів літньої школи були залучені до проєкту та поділилися враженнями від спілкування з українськими колегами.

Журналістка і тренерка з цифрової безпеки Міліца Стоянович звернула увагу на те, що проблеми безпеки українських журналістів дуже подібні до тих, яких зазнали журналісти під час збройних конфліктів на Балканах. «Я пам’ятаю те ж саме, про що розповідали українські колеги: немає бронежилетів, шоломів, немає досвіду і знань, як працювали на війні. І ми так само просили дати нам бодай якісь засоби захисту».

За час балканських воєн загинули 20 журналістів, і в жодному випадку винні не були притягнені до відповідальності, наголосила Стоянович. «В одних випадках виявилося «недостатньо доказів», в інших – не знайшли підозрюваних. Ми бачимо проблему безкарності за злочини, скоєні проти журналістів на війні».

На інших аспектах роботи журналістів із висвітлення збройного конфлікту зупинився незалежний палестинський журналіст і режисер-документаліст Ахмад Аль-Базз. На його думку, хоча часи прямої воєнної цензури і минули, проблеми залишаються. Наприклад, палестинський журналіст не може потрапити на більшість ізраїльських територій.

За словами Ліни Кущ, спільним для збройних конфліктів у різних країнах світу є їхня рутинізація. Наприклад, європейські медіа вже цікавляться ситуацією в Україні менше, ніж новою хвилею COVID.

«Пандемія ковіду показала, що люди швидко втомлюються від  тривожних новин. Війна в Україні теж не може бути на піку новин щодня. Відбувається рутинізація військового конфлікту. Європейці хочуть вірити, що це локальний конфлікт, він їх напряму не стосується», – зазначила Ліна Кущ.

«Потрібно більше пояснювати, що висока інфляція, енергетична криза, загрози ядерної безпеки будуть присутні у житті благополучних країн доти, доки росія не буде переможена. Не існує іншого сценарію, окрім перемоги України. Чим швидше ця перемога настане, тим швидше зникнуть економічні та соціальні ризики для Європи», – наголосила перша секретар НСЖУ.