Старокозацька громада: відродити традицію і посилити національну ідентичність

Нині тут уже збудували 2 стадіони для дітей (у планах — іще 2), розробили проєкт відновлення будинку культури у селі Крутоярівка, працюють із молоддю та підтримують 4 хореографічні колективи. Кажуть: підтримують усі місцеві ініціативи, щоб розвивати громаду та створити комфортне і привабливе життєве середовище  для людей.

Крутоярівка — друге за розмірами село у громаді (всього в ОТГ майже 10 тисяч жителів, а до її складу входить 5 сіл). Історично у ньому проживають представники молдовської національної спільноти. Тривалий час єдине у районі молдовське село не мало функціонального Будинку культури — місцевого центру, де могли б збиратися мистецькі колективи, проводитися заходи та репетиції. Молдовський інструментальний ансамбль, хори, танцювальний колектив мали за репетиційну базу адаптоване під Будинок культури житлове приміщення. 

Читайте також: Вивчення рідної мови: як децентралізація допомагає зберегти мовну ідентичність? 

Збільшення місцевих бюджетів — розбудова громади

Децентралізація значно збільшила місцевий бюджет. Для молдовської спільноти об'єднання громади призвело до збільшення ресурсів на підтримку місцевих національних культурних ініціатив. Сьогодні тут є розроблений проєкт майбутньої зали Будинку культури, яку збудують біля нинішньої будівлі. Нова зала стане репетиційною та концертною базою для мистецьких колективів. Також тут планують відкрити музей молдовської культури, для якого вже навіть почали збирати експонати. 

«Для успіху відносин між людьми різних національностей потрібна взаємоповага. Не треба нікому нічого диктувати. Люди звикли жити у своєму культурному середовищі, вони мають право і повинні розмовляти своєю рідною мовою і отримати навчання у своєму рідному мовному середовищі», — так вважає голова Старокозацької об’єднаної територіальної громади Вадим Бойко. 

Пояснює: у громаді немає поділу за національностями чи конфесіями у ставленні одне до одного та у спільній роботі. Мета, яку ставлять перед собою — створити громаду такою, щоб самі жителі мали більше можливостей для реалізації на місці. Крутоярівка має яскраві молдовські традиції, як-от, до прикладу, свято Мерцишори. Надання коштів з бюджету ОТГ на закуповування обладнання, облаштування інфраструктури — усе це дає поштовх для розвитку самобутньої спільноти. 

Вокальний ансамбль «Ізвораш».  Фото: Павло Осматескул.

Розвивати локальний патріотизм

У громаді ставлять за мету формувати локальну спільноту та «місцевий» патріотизм, заохочують розвивати громаду, а не тікати у великі міста. А також — розвиватися як цілісна спільнота, а не окремі соціальні групи чи населені пункти. Для цього тут всіляко заохочують зв’язки між селами та культурний обмін. Наприклад, мають неформальну традицію: якщо село має «день народження» — день села — решта сіл запрошують на святкування. Так усі в курсі і усі причетні до того, що відбувається у громаді. 

Фото: Павло Осматескул.

Посилює таку стратегію комунікаційна складова. У громаді почали активно вести сторінки у соцмережах. Павло Осматескул, заступник Старокозацького сільського голови, говорить, що це максимально наблизило послуги до людей: тепер достатньо просто написати у приватні повідомлення спільноти своє запитання чи залишити його як коментар під постом. Крім того, соціальні мережі дають змогу швидко поширювати інформацію про різні куточки громади. Таким чином, тут формують цілісну спільноту, без поділу на національності. 

Акція «Посади дерево» у Старокозацькій ОТГ. Фото: сторінка громади у соцмережі.   

Завдяки посиленню таких неформальних зв’язків, активізм та бажання спільного творення виходять у громаді за межі окремих груп. Молдовани як національна спільнота, таким чином, з одного боку, має можливість розвивати свої традиції, з іншого — є частиною громади як єдиного цілого.

Робота з молоддю як запорука успішного майбутнього

Завдяки фінансовій самостійності у Старокозацькій громаді значно посилили роботу з молоддю через відновлення приміщень шкіл та організацію позашкільного дозвілля. Наприклад, у Крутоярівці ці ж кошти спрямували на оплату керівника футбольної команди та ремонт спортивної зали для секції рукопашного бою. У планах на 2021 рік — будівництво стадіону. У селах Козацьке та Петрівка будівництво стадіонів уже завершили, у Старокозачому – лише розпочали. Також на базі Старокозацької гімназії функціонує ДЮСШ. 

Стадіон у селі Старокозаче. Фото: «Сила громад»  

«До децентралізації наша молодь не мала таких можливостей проводити вільний час, як зараз. До прикладу, у нашій школі працюють гуртки, секції, яких до цього не було у нас: бокс, волейбол, футбол. Цього року також запустили гурток образотворчого мистецтва. При будинку культури нашого села дітки займаються хореографією, вокалом. Раніше ми не мали змоги вивезти дітей кудись, як-от на змагання чи фестивалі. Зараз же транспортні питання вирішуються (за рахунок бюджету громади — ред.)», — ділиться директорка Крутоярівської гімназії та етнічна молдованка Олена Бойко. 

Вокальний ансамбль «Церенкуца». Фото: Павло Осматескул.  

За роки першого етапу децентралізації у Крутоярівці змінилося багато, головним чином — у контексті матеріально-технічного забезпечення сфери освіти. Тому тепер у громаді створені умови для вчителів та учнів для проведення виховних заходів та прищеплення культурних цінностей. Для молдовської спільноти це — підтримка своїх традицій, відтворення їх у вокальному та хореографічному колективах. Фактично, саме завдяки децентралізації вони отримали друге дихання та можливості брати участь у конкурсах та фестивалях. У громаді вважають: якщо спрямовано працювати з молоддю і давати їй більше відповідальності, уже у ранньому віці це закладає соціальні зв’язки та цінності. Діти перетворюються на місцевих активістів та рушіїв змін.

Старша група народного колективу «Бриулець». Фото: Павло Осматескул.  

Процес децентралізації в Україні триває від 2014 року. Йдеться про передачу повноважень, ресурсів та відповідальності за ухвалення рішень на місця. Реформа створила нові умови та можливості для громад розкривати свій потенціал та примножувати добробут України. Етнічна складова — не основна, яка береться до уваги під час добровільного утворення громади. Вагомішу роль відіграє економічна спроможність об’єднання та бажання творення спільного майбутнього. Але разом з тим громади створюють нові можливості для національних спільнот втілювати свої ініціативи, проєкти, отримувати краще матеріальне забезпечення та зберігати власну ідентичність. 

Дисклеймер

Статтю підготовлено в межах проєкту Ради Європи «Захист національних меншин, включаючи Ромів, та мов меншин в Україні» і програми «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні». 

Думки та позиції, викладені у публікації, не обов’язково відображають офіційну позицію Ради Європи. 

Авторка - Бухта Ярослава