Купувати онлайн зручно, але, щоб покупки були безпечними, українців застерігають від шахрайства, пише Медіа агентство АСС.
Псевдопродавець:
- пропонує занижену вартість товару;
- не погоджується на покупку з післяплатою або просить перерахувати часткову оплату на картку;
- переводить спілкування з особистого кабінету на сайті дошки оголошень у месенджер;
- надсилає скорочені посилання нібито на сайт для оформлення послуги;
- просить вас зняти ліміт з картки для проведення оплати.
Шахраї також можуть створювати ілюзію роботи справжнього магазину:
- швидко відповідати на повідомлення;
- допомагати підібрати розмір;
- консультувати щодо характеристик товару;
- обіцяти швидку доставку.
Крім оплати за товар, шахраї намагаються привласнити всі гроші з рахунків. Приклад такої схеми: покупець оплачує товар, через певний час шахрай повідомляє, що товару необхідного розміру/моделі немає. Щоб повернути кошти за товар, пропонує авторизуватися на сайті інтернет-магазину та ввести всі реквізити своєї картки, які автоматично стають відомі аферисту.
Отримуйте новини в Telegram
Приклад такої схеми: шахрай знаходить оголошення на онлайн-платформі OLX, пише продавцю в месенджер (вайбер, телеграм, WhatsApp). Далі аферист погоджується купити товар, повідомляє продавцю, що для отримання коштів йому потрібно перейти за індивідуальним посиланням і зазначити дані своєї карти. Продавець переходить за посиланням, вводить усі реквізити картки. Шахрай випитує у продавця залишок коштів на картці та смс-код від банку. Отримавши інформацію, привласнює кошти з рахунків.
Щоб уникнути подібного шахрайства, обговорюйте деталі угоди виключно в чаті торговельного майданчика або використовуючи його додаток.
Шахраї створюють сторінки магазинів у соцмережах, інстаграм ‒ не виняток.
Краще купувати на перевірених сайтах та майданчиках, призначених для онлайн-покупок.
Якщо ви обираєте для покупки інтернет-магазини в інстаграмі, уважно проаналізуйте сторінку інтернет-магазину. Для цього перевірте дати опублікування дописів на сторінці.
Шахраї часто публікують багато дописів протягом кількох днів, аби створити враження, що магазин давно працює - перевірте інформацію про акаунт. Для цього натисніть на три крапки у верхньому куті профілю та натисніть «About this account».
Зверніть увагу на:
- дату приєднання (шахрайські сторінки зазвичай створені недавно та швидко видаляються);
- розташування акаунту;
- зміну імені акаунту. Перейменування акаунту може бути ознакою діяльності шахраїв під різними назвами або викрадення шахраями акаунту.
Це лише ознаки сторінок шахрайських інтернет-магазинів в інстаграмі. Деякі шахрайські магазини можуть добре приховувати свою діяльність та мати велику історію публікацій.
Пам’ятайте, коли ви купуєте в інстаграмі чи на не спеціалізованих торговельних майданчиках, завжди є ризик зіштовхнутися з шахраями.
- Надавайте перевагу післяплаті.
- Остерігайтеся онлайн-магазинів, які заманюють купити якісні речі за мінімальними цінами.
- Не вводьте реквізити платіжних карток на незнайомих та підозрілих вебсайтах.
- Перевірте безплатно сайт онлайн-магазину на шахрайство на сервісі кіберполіції «STOP FRAUD» та сервісі CheckMyLink.
Важливо! Схема шахрайства може бути абсолютно новою або добре прихованою. Тому, крім перевірки сайту на сайті Кіберполіції в розділі «STOP FRAUD» та сервісі CheckMyLink, здійснюйте також власну перевірку.
- Користуйтеся віртуальною карткою для покупок онлайн. Перераховуйте на неї тільки необхідна для покупки суму.
- Тримайте в секреті: тризначний номер на звороті картки, коди банків та мобільних операторів, паролі до інтернет-банкінгу, пін-код до картки.
Негайно заблокуйте картку. Якщо ви випадково повідомили шахраю пароль до інтернет-банкінгу, негайно заблокуйте картки, рахунки та доступ до інтернет-банкінгу (телефонуйте на гарячу лінію банку, зазначену на звороті картки або через інтернет-банкінг). Якщо ви стали жертвою шахрайства, заповніть форму зворотного зв’язку на сайті кіберполіції. Більше інформації про правила платіжної безпеки – на сайті #ШахрайГудбай.
Медіа агентство АСС є в Instagram
Партнерська публікація
Цей матеріал підготовлено Національним банком України за фінансової підтримки Європейського Союзу. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
