Заборонити анонімні канали: у Раді готують законопроєкт про регулювання Telegram

У Верховній Радій готують законопроєкт щодо врегулювання соцмережі Telegram в Україні. Про це заявив народний депутат України Микола Княжицький у Facebook, пише Медіа агентство АСС з посиланням на УНН. 

«Я сьогодні ініціюю законопроект про регулювання в Україні Telegram та подібних до нього платформ поширення ЗМІ. Запропонував колегам-депутатам долучитися до його підписання»,  - заявив нардеп

За його словами, проблема Telegram в тому, що це  російська мережа, яка, проте, активно просувається українською владою як основне джерело інформації для українців.

Він нагадав, що правоохоронні органи України радять обмежити користування Telegram, але самі ж використовують його, як офіційне джерело інформації для українців.

Нардеп заявив, що соцмережа за два роки війни перетворилась на альтернативу цілодобовому телемарафону.

«Ні, ми не пропонуємо заблокувати Telegram. (...) По суті йдеться про те, щоб запровадити для сервісів, через які поширюється масова інформація (Telegram лише один з них) приблизно таке саме регулювання, яке встановлено законодавством для платформ типу YouTube», - заявив Княжицький.

Отримуйте новини в Telegram

За його словами, Закон про медіа регулює всі типи засобів масової інформації, за виключенням платформ типу Telegram та їм подібним. Тобто і платформи типу YouTube, і онлайн-ЗМІ, і телеканали, включаючи іноземні, - для всіх них закон передбачає окреме регулювання.

Натомість месенджери типу Telegram в законі хоч і згадуються, але регулювання для них ніякого немає.

Народний депутат навів основний перелік запропонованих змін:

- вони (платформи - ред.)повинні реагувати на поширення через них такого саме контенту, який вже зараз заборонено поширювати через інші медіа (в тому числі в YouTube та онлайн ЗМІ). Йдеться про порнографію, пропаганду наркотиків, глорифікацію фашизму, виправдовування російської агресії тощо. Перелік заборон залишається тим самим, який існує зараз, і цим законопроєктом не змінюється;

- вони (платформи - ред.) зобов’язані на запит Нацради з питань телерадіомовлення розкривати структуру власності, а також джерела фінансування - як зараз передбачено для інших медіа та сервісів;

- якщо структура власності або джерела фінансування платформи будуть визнані непрозорими, дана платформа не може використовуватись держорганами та фінансовими структурами, які обробляють персональні дані українців. Такі платформи та пов’язані з ними сервіси не зможуть встановлюватись на будь-яких пристроях, які використовуються для службових цілей. Це відповідає практиці, яка вже зараз існує в Швейцарії та деяких країн ЄС. Наприклад, в Норвегії службовцям заборонено використовувати Telegram та службових пристроях з березня 2023 року приблизно з тих самих причин;

- оскільки сили безпеки і оборони повинні мати особливості діяльності через їх специфіку, то обмеження та заборони щодо використання платформ з непрозорою власністю, до них не застосовуються. Вірніше, можуть застосовуватись, якщо це буде встановлено постановою Уряду.