Відоме фото Павла у військовій формі зроблено на зйомках кінофільму «Мирний-21», присвяченого подвигу Луганського прикордонного загону в 2014 році. Про це в коментарі пресслужбі НСЖУ заявила мама Павла Марія Лі, пише Медіа агентство АСС з посиланням на сайт НСЖУ.
«Фото зроблено під час зйомок фільму Ахтема Сеітаблаєва «Мирний-21». У територіальній обороні Паша не був, він працював у волонтерському штабі міської ради. Мені потрібна правда про сина, а не легенди! – каже мати Павла. – Спочатку про нього писали, ніби він служив у територіальній обороні, потім – ніби загинув від кулі снайпера, віддавши свій бронежилет. Це все – неправда. Вбивство мого сина, цивільного, – це воєнний злочин, за який убивці мають відповісти!»
Джерела в Національній поліції підтвердили НСЖУ, що загибель Павла Лі розслідується як воєнний злочин і вбивство цивільної особи.
Пресслужба НСЖУ провела низку бесід із людьми, які були поруч із Павлом Лі напередодні та в момент його загибелі. Всі вони твердять, що з початком широкомасштабної війни Павло прийшов у міську раду Ірпеня – міста, де жив у останні роки, й попросив, щоб його взяли в тамтешню волонтерську групу, діяльність якої координувала депутатка міськради Зоряна Міронішена. Волонтери приймали дзвінки від людей, реагували на різні критичні ситуації, розвозили гуманітарну допомогу літнім людям, хворим, багатодітним сім’ям, які залишилися в місті й не могли про себе подбати.
Наші новини є у Facebook
5 березня у волонтерський штаб надійшла інформація, що в Ірпінь зайшли російські війська. Зникла електрика, розпочалися масовані обстріли. Волонтери мусили припинити розвозити гуманітарну допомогу. Всі разом заночували в квартирі радниці міського голови, депутатки міськради Віолети Дворнікової. Наступного дня, 6 березня, мали евакуйовуватися. Але Павло Лі, Ірина Мигитко і Тарас Мельник вирішили перед цим з’їздити по своїх домівках. Тоді ніхто не знав, що ту частину міста, куди вони вирушили, було вже окуповано.
Тарас Мельник розповів пресслужбі НСЖУ, що в тій поїздці вони спочатку заїхали до нього додому, потім рушили до Ірини. По дорозі їх зустріли літні чоловік і жінка з дівчинкою, які попросили довезти їх до Романівського мосту на виїзді з Ірпеня. Волонтери виконали їхнє прохання, після чого повернулися на свій маршрут. Після повороту з вулиці Університетської на вулицю Пушкінську їх обстріляли зі стрілецької зброї. Російські військові, підбігши до автомобіля, що врізався в дерево, погрожуючи автоматами, наказали Ірині й Тарасові, які отримали поранення, йти геть. Залитий кров’ю Павло залишився на місці трагедії.
За кілька днів після загибелі Павла Лі волонтерові Максиму Шевченку вдалося розшукати і вивезти з Ірпеня його тіло. Мама Павла забрала його до рідного міста Ворохти, де 18 березня відбулося поховання за християнським звичаєм. Указом Президента України від 6 червня 2022 року актора та телеведучого Павла Лі за поданням НСЖУ було нагороджено з нагоди Дня журналіста орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
«Важливо встановлювати правдиву історію кожного з наших загиблих колег, підтримувати пам’ять про них і надавати допомогу їхнім близьким, – наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Саме з цієї причини НСЖУ оголосила про створення Фонду пам’яті загиблих журналістів – тих, хто поліг, виконуючи професійний обов’язок, тих, хто загинув під час служби у війську і тих, хто, як Павло Лі, став цивільною жертвою російських окупантів»
Павло Лі мав ролі у багатьох кінофільмах, виступав актором і режисером дубляжу, в театрі грав разом із Народною артисткою України Адою Роговцевою, на телеканалі «ДОМ» працював ведучим розважального шоу, запущеного незадовго до початку повномасштабної війни. У Києві на його честь перейменовано колишній провулок Московський. Крім того, Марія Лі ініціювала встановлення в Ірпені на місці трагедії меморіального знаку в пам’ять про Павла. Сприяння і допомогу у встановленні пам’ятного знаку пообіцяли в обласній владі та мер Ірпеня Олександр Маркушин.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
