День вафельниці та Міжнародний день тропіків: свята 29 червня

29 Чер 2020 о 06:22

1375

Світ

День вафельниці та Міжнародний день тропіків: свята 29 червня

Ілюстративне фото з відкритих джерел

29 червня: яке сьогодні свято і пам'ятні дати читайте у матеріалі Інформаційного агентства АСС.

Сьогодні, 29 червня відзначають День вафельниці та Міжнародний День тропіків. Ці дні відзначаються останньої декади червня та мають щорічний характер. Про це пише ІА АСС з посинанням на Ділову мову.

День вафельниці

У сучасних вафельниць, які виготовляються як в побутовому, так і в промисловому варіанті, нагрів проводиться за допомогою електричного струму. Спочатку ж нагрів вафельниці здійснювався на відкритому вогні або в печі, і сама вона являла собою дві чавунні плити, з'єднані петлею одна з одною, до кожної з яких була прикріплена ручка.

Вафельниця - старий винахід. Коли саме її винайшли і де, достеменно невідомо. Існує думка, що перші пристрої схожі на вафельниці могли з'явитися в Європі, а саме, в Німеччині чи Голландії. Відомо, що вафлі пекли вже в XIII столітті жителі Стародавньої Греції і німці. Цей кондитерський виріб був не з дешевих, то ж його могли собі дозволити тільки знатні, багаті люди. Історія ж сучасної вафельниці бере свій початок в Нью-Йорку. Коли звичайний житель міста Корнеліус Свартхаут у 1869 році представив до уваги громадськості свій винахід - спеціальну сковороду для випічки вафель.

Читайте наші новини в Instagram

Міжнародний день тропіків

Свято відзначається з 2016 року. Святкові заходи включають дії щодо підвищення рівня обізнаності про тропіки, їх особливі труднощі, проблеми інфраструктури та перспективи.

На тропічні регіони припадає 40% всієї території світу, приблизно 80% біологічних видів планети, значна частина її мов і культур. У тропіках проживають більше 800 мільйонів чоловік. І хоча тропічні країни досягли значного прогресу, вони, як і раніше, стикаються з різноманітними проблемами.

Станом на 2018 рік майже 20% людей в тропіках не мають доступу до джерела чистої води, а 30% людей, що проживають там, не мають доступу до надійних джерел електроенергії, відповідно це не дозволяє закачувати воду для посівів, не дає можливості дітям вчитися після настання темряви, сім’ям проблематично отримувати доступ до Інтернет, а також здійснювати економічну діяльність і отримання доходів, якщо це стосується електронних систем, здійснювати безготівкові розрахунки по оплаті продуктів харчування, медичних послуг, живити системи охолодження і т.д.