Новий метод показує, як нервові клітини формують спогади, почуття та поведінку в живому головному мозку, пояснили організатори премії, повідомляє УП.Життя, передає МА АСС.
Дослідники Пітер Гегеманн і Георг Нагель відкрили в одноклітинній водорості унікальний білок каналородопсин (Channelrhodopsin). А Карл Дейссерот перетворив його на світлокерований перемикач для нервових клітин.
«Лауреати заклали основу нової ери в нейронауці», – стверджують у Нобелівському комітеті.
Упродовж тривалого часу для науки було загадкою те, як головний мозок керує почуттями, поведінкою та функціями всього організму. У XX столітті дослідники почали вивчати, які ділянки мозку впливають на які функції. Однак методи, які тоді використовували, не могли довести причинно-наслідкових зв'язків.
Вчені спромоглися створили зображення мозку, яке було схоже на карту-ескіз, повну знаків питання і невідомих ділянок. Завдяки внеску сучасних фахівців це змінюється.
Усе почалося з цікавості Пітера Гегемана, який намагався зрозуміти, як одноклітинна водорість хламідомонада здатна плавати в напрямку джерела світла. На початку 2000-х років він разом із Георгом Нагелем відкрили каналородопсин – білок з унікальними властивостями на поверхні клітини.
Коли на неї потрапляє синє світло, через білок відкривається канал. Завдяки цьому заряджені іони потрапляють у клітину, створюючи електричний імпульс.
Медіа агентство АСС є в Instagram
Вчені виявили, після введення білка клітини, незалежно від їхнього типу, ставали чутливими до світла.
Згодом Карл Дейссерот ввів ген каналородопсину в нервові клітини щурів. Після опромінення їх синім світлом, йому вдалося викликати відповідний нервовий сигнал – про відкриття він повідомив у 2005 році.
Через два роки вченому вдалося змусити цей світлокерований «перемикач» нервових клітин працювати в головному мозку живих мишей. Метод отримав назву «оптогенетика» і швидко набув світлового значення.
Завдяки цьому підходу вчені змогли виявити нейронні ланцюги, що відповідають за певні спогади, почуття та форми поведінки, пов'язані з неврологічними та психіатричними розладами. Метод використовують у клінічній медицині для відновлення зору при його порушеннях.
«Оптогенетика докорінно змінила наше розуміння мозку. Щодня з'являються нові відкриття, які допомагають розгадати одну з великих таємниць людства: як працює наш дивовижний мозок», – підсумували організатори премії.
Нагадаємо, торік премію у галузі фізіології та медицини також розділили троє науковців – Мері Е. Брунков, Фред Рамсделл і Шимон Сакагучі. Дослідників відзначили за відкриття, щодо периферичної імунної толерантності.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
