У Чернівцях сьогодні до цієї дати відбудеться смолоскипна хода та показ фільму "Кіборги" за участю авторів та акторів.
Нагадаємо, 100 років тому, 29-го січня, поблизу залізничної станції Крути, що на Чернігівщині, відбувся бій між УНР та червоною гвардією. Кількасот студентів та кадетів виступили тоді проти 6 тисяч більшовиків. В українську історію ця битва увійшла як символ патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежність України.
Трагедія під Крутами одразу викликала великий суспільний резонанс і стала символом опору агресорам. Зараз події під Крутами знову сприймаються актуально, бо викликають певні паралелі з подіями початку війни на Донбасі (оборона Донецького аеропорту, Іловайський котел).
Читати ще: 20 чернівецьких ліцеїстів їдуть до Києва на відзначення річниці бою під Крутами (ВІДЕО)
Ешелонна війна на станції Крути
Події 1917-1918 років у колишній Російській імперії військові історики називають «ешелонною війною». Така назва пов’язана з тим, що залізниця у той час відігравала мега-важливу роль для організації бойових дій.
Різні уряди, що у величезній кількості з'явилися на землях колишньої Російської імперії, направляли залізницею війська для боротьби з ворогами. Залізничні ешелони з військовими захоплювали станції і їхали далі, просуваючись до вузлових міст.
Станція Крути – маловідомий населений пункт. Вона розташована поблизу селища Крути та села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва та 18 км на схід від Ніжина. Якщо їхати з Конотопа до Києва, то і сьогодні так само проїздиш Бахмач і Ніжин.
12 грудня 1917 року Всеукраїнський з'їзд рад у Харкові проголосив Українську радянську республіку. 20-тисячний загін більшовиків під командуванням Антонова-Овсєєнка прямував на схід України, а з північного сходу наступав загін Муравйова. У його складі було більш ніж шість тисяч людей, переважно московських і петроградських червоногвардійців та матросів Балтійського флоту. Загін мав кулемети і артилерію.
Виявилося, що захищати залізницю на Чернігівщині було нікому. Тому туди кинули загін студентів, які не були готові до бою з добре підготовленим ворогом.
У загибелі студентів потім звинувачували керівництво Центральної Ради, яке залишило їх без необхідної підтримки. Водночас існує версія, що командування армії УНР розуміло важливість оборони Крут. Туди передбачалося відправити частину Гайдамацького кошу, але цей план не вдалося втілити через повстання на Арсеналі.
Перепоховання загиблих студентів відбулося в Києві у березні 1918 року, коли Центральна Рада разом з німецькою армією повернулася до Києва. Вражений цією трагедією молодий поет Павло Тичина створив тоді поезію під назвою "Тридцять мучнів":
На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів-українців,
Славних молодих...
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
