Більше громадського простору та менше євроремонтів - мрія охоронців культурної спадщини Чернівців (ВІДЕО)

Чернівці розвиваються, останніми роками є здобутки.

Та щоб місто зберігало неповторний вигляд, потрібно ще чимало змін. У Чернівцях вже почали знімати кондиціонери зі старовинних споруд та наводити лад із хаотичною рекламою, що псує фасади. Однією з найболючіших проблем в історичній частині залишається побутовий вандалізм та самовільне будівництво. Штрафи та скандали результату не дають.

Олена Пушкова, керівник відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради: Бачимо приклади утеплення пінопластом просто по фасадам. І дуже багато скандалів пов’язані із тим, що ми завертаємо, сваримось із людьми. Важкий, складний бюрократичний процес застосування штрафних санкцій. І навіть після сплати штрафів продовжуються самовільні роботи.

Непросто охороняти архітектуру культових споруд , що є історичними пам`ятками і власністю релігійних громад одночасно. Мова йде, приміром, про кафедральний Собор. Як фарбувати та ремонтувати пам’ятку священнослужителі вирішують на власний розсуд, хоча за угодою мали б радитись з охоронцями культурної спадщини, нарікають останні.

Олена Пушкова, керівник відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради: Колір залишається рожевим, гламурним. Сьогодні маємо вже самовільне розфарбування огорожі. Був цікавий парк навколо самого храму. Від того парку сьогодні залишилось кілька дерев, територія постійно зменшується під стоянку машин. Тому найважче сьогодні знаходити компроміси, пояснювати, які режими утримання культових споруд.

Деякі чернівчани вважають, що колір Собору мав би бути ніжнішим та елегантнішим. Інших – усе влаштовує.

Подобається.

Він завжди був гарний, мені подобається.

Колір Собору? Я просто знаю, що в документах він вказаний інший – кремовий, більш ніжний. Мені б хотілось, щоб така архітектурна пам’ятка була іншого кольору. Можливо, такого, як планувалось. 

Позбулись Чернівці потроху й назв вулиць, які нагадують тоталітарне минуле. Історик пані Марія роками досліджувала назви міських вулиць. Каже: ще деякі історичні назви не повернулись.

Марія Никирса, дослідниця історії Чернівців: До сьогодні у місті не відзначені імена Бено Штраухера, це діяча єврейського руху. Фрідріха Раймунда Кайндля, який дуже багато зробив для історії Чернівців. 

Щоб місто розвивалось гармонійно охоронці культурної спадщини та дослідники історії Чернівців хочуть змінити ідеологію міського облаштування.

Олена Пушкова, керівник відділу охорони культурної спадщини міської ради: Маємо виводити громадський транспорт з історичного середовища, збільшувати кількість пішохідних вулиць, віддавати простори вулиць для молоді, для відпочинку, релаксу. Дуже багато постсовітського уявлення про мітингові простори, дуже багато реклами , яку потрібно виносити.