Буковині загрожує масова загибель риби

Про це попереджає Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області. Усіх суб’єктів господарювання області просять проводити необхідні заходи, щоб не допустити мору риби.

Загрозу мору риби фахівці пов'язують із суттєвим підвищенням температури на території Буковини та настанням періоду цвітіння синьо–зелених водоростей.

Суб’єктів господарювання закликають періодично проводити заміри кисню. Для визначення вмісту кисню у воді необхідно набрати воду  в посуд скляний місткістю не менше 0,5 літра. Закривати посуд необхідно під водою, щоб не було доступу кисню повітря до набраної води. Набрану воду необхідно доставити в лабораторію ветеринарної медицини в добовий термін, для визначення вмісту кисню в воді.

Консультації можна отримати в районних службах Держпродспоживслужби, а також за телефоном «гарячої лінії»  03722- 7-34-09. При виявленні мору риби просимо всіх звертатися на телефон “гарячої лінії’ за телефоном: 03722- 7-34-09.

Довідково:
У серпні при підвищеній температурі повітря іде інтенсивний розвиток водоростей у товщі води, у результаті чого вона приймає різне забарвлення. При цьому колір води може варіювати від синьо–зеленого до червоно–бурого (в залежності від забарвлення організмів, що викликають «цвітіння», та їх кількості). Розвиток та цвітіння синьо-зелених водоростей в воді погіршує гідробіологічний стан водойми і викликає  структурні зміни  в  водоймищі. При значному збільшенні біомаси водоростей починає проявлятися біологічне забруднення, у результаті чого значно погіршується якість води, зокрема, змінюється її кольорова гама, рН, в’язкість, знижується прозорість, вода набуває неприємного запаху, з’являється дефіцит розчиненого кисню, який використовується на дихання водоростей та розпад відмерлої органічної маси.

Загинувши, водорості засмічують водойму. Під час гниття кисню витрачається більше, ніж виділяється, риба та її кормові організми отруюються. Найчастіше такі явища спостерігаються вночі або в передсвітанкові години, коли кисень витрачається для дихання водяними тваринами, бактеріями та водоростями, а виділяється його мало.

Звертаємо увагу на те, що для нормальної життєдіяльності коропа потрібно, щоб на один літр води припадало 3 – 8 см.куб. кисню води. При його концентрації 2 см.куб. в літрі води риба поводиться неспокійно, випливає на поверхню і ковтає повітря; при концентрації 0,5 см. куб. короп швидко гине від задухи. Від нестачі кисню риби виснажуються, а потім гинуть. Інколи це явище стає масовим. Тоді говорять про так звану задуху – масову загибель риби від нестачі або відсутності кисню. Задуха виникає в основному в  літній період,  в основному в період  “цвітінням” водойм. Задухам сприяє тривала штильова погода, коли водяні шари вертикально не переміщуються, а кисень, зосереджений у придонних шарах, забирається відмираючими рештками рослин і тварин. Щоб зменшити кількість задух, необхідно проводити аерацію  (насичення) води киснем повітря та зменшити ріст і розвиток синьо–зелених водоростей.