Альона Недоступова почала свою танцювальну кар`єру в Чернівцях. Саме у рідному місті, каже, зробила перші па і закохалася у танці.
Затанцювала раніше, ніж почала ходити
- Мої батьки розповідають, що затанцювала я раніше, ніж пішла. Бо перші кроки зробила під музику і плескаючи в долоні, - з посмішкою пригадує чернівчанка. – У 5 років мама записала мене у студію «Балет» Віри В`юги, де я вперше познайомилася з хореографією. А з 6 до 17 років займалася у танцювальній студії «Арабеск» під керівництвом Галини Пупченко. Вважаю, саме у цьому колективі відбулося моє танцювальне становлення. Я познайомилася з основами класичного танцю, модерну, контемпорарі, джазом. Тут я зрозуміла, що танець – це не лише рухи, а в першу чергу – спосіб висловлення емоцій, почуттів, переживань. Також паралельно я займалася у театральній вокальній студії, з відзнакою закінчила музичну школу №1 по класу фортепіано.
Альона вирішила, що танець має стати не лише її хобі, а професією. Тому закінчила Чернівецьке училище мистецтв за спеціальністю «Народна хореографія» та Рівненський державний університет за спеціальністю «Сучасна хореографія». А потім працювала у Буковинському ансамблі пісні і танцю.
Репетиції та шоу – по 12 годин на день
У 2014 році Альона Недоступова вперше у житті вирішила взяти участь у кастингу, який, зрештою, кардинально змінив її життя.
- Набирали танцівників для роботи в південнокорейському парку «Lotte World». На відбір до Києва приїхали 200 людей. Обрали 20-х, серед яких була і я, - розповідає танцівниця. – Коли агентство запропонувало мені підписати контракт, я розгубилася: розуміла, що це кардинально змінить моє життя. Але бажання навчитися нового перемогло!
Читайте: Дмитро Комаров та Луселія Сантос у Чернівцях: як це було
Альона з групою танцюристів вилетіла до столиці Південної Кореї – міста Сеул. Там за перших 2 тижні довелося опанувати кілька шоу-номерів. Репетиції часто тривали від ранку до пізньої ночі.
- За перших 2 тижні вивчили 3 головних шоу-мюзикли, 2 паради тривалістю в 30 хвилин! Окрім того, вчили корейські тексти, ставили хореографію, гримери працювали над унікальними образами і костюмами. Все це могло тривати з 9 ранку і до 2-ї ночі, - розповідає чернівчанка. – Але після 2-х тижнів наполегливої праці, коли я вперше вийшла на сцену, - це було незабутньо! Корейці – дуже вдячні глядачі. Тому попри втому, їхні очі та позитив завжди надихають і підтримують.
Робочий графік Альона Недоступової дійсно непростий: робочий день триває 9-12 годин в залежності від кількості шоу та репетицій, вихідний – один раз на тиждень.
- Компанія дуже серйозно підходить до створення кожного образу – перуки, прикраси, макіяж, грим. Над ними працює команда з дизайнерів, костюмерів, гримерів, візажистів, - каже Альона. - Буває, за день треба 4-5 разів змінити мейк-ап, а за одне шоу – 3-4 костюми.
У Кореї поруч із замками - хмарочоси
Перші місяці у Південній Кореї для чернівчанки були доволі непростими.
- Абсолютно чужа мова (з нами постійно був менеджер-перекладач), інший клімат, незвична їжа (до речі, собак корейці вже не їдять!), культура, менталітет – все нове. Проте місто Сеул цікаве і дуже незвичайне. Тут поруч можна побачити і сучасні хмарочоси, і дуже красиві імператорські замки, а неподалік – у сусідньому провулку – типові вузенькі східні вулички з одноповерховими будиночками та яскравими рекламними вивісками, - розповідає Альона Недоступова. – До цього мегаполісу я звикла доволі швидко. І зараз почуваюся тут цілком комфортно.
Вразив дівчину в Південній Кореї рівень безпеки. Зізнається: не боїться тут ані гуляти нічними вулицями, ані загубити якусь річ.
- Був випадок, коли я забула свій телефон у кафе на столику. Коли виявила це, повернулася – він лежав на тому ж місці, - розповідає Альона.
«Танці – моє повітря»
Час від часу Альона Недоступова приїжджає до Чернівців. Бо тут живуть її рідні та друзі. Проте такі відпустки нетривалі – потрібно повертатися до улюбленої роботи.
Чернівецька танцюристка зізнається: анітрохи не шкодує, що зробила свій вибір саме таким. Бо нині її професія і її життя – це єдине ціле.
- Танці – це моє повітря. Як і в будь-якій професії, тут потрібні наполегливість, залізні нерви, вміння швидко вчитися, - каже Альона. – Вважаю, справді професійний танцівник повинен бути універсальним, мати міцну базу, володіти технікою, а головне – за будь-яких обставин залишатися яскравою особистістю, якою захоплюються глядачі. Головне – ніколи не боятися і не зупинятися на досягнутому. Тільки вперед!
Вам буде цікаво: Буковинка стала учасницею гумористичного проекту Жіночий квартал
Ольга КАМСЬКА, ІА АСС
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами