Цьогоріч на кладовищі-заповіднику у Чернівцях захоронили десять урн з людським прахом. План проведення реконструкції адміністративного приміщення цвинтаря передбачає облаштування господарського двору, ритуального залу та колумбарію. Ніші для зберігання урн з прахом планують зробити у землі, розповіла Інформаційному агентству АСС Анжела Ніколаєва, директорка МКП «Історико-культурний заповідник: кладовища по вулиці Зеленій»
Директорка кладовища переконана, що українці мають раціональніше використовувати землю і здійснювати набагато більше поховань на якомога меншій території.
«Поля всі практично розпайовані і скоро питання, де ховати померлих, постане не лише перед містами, але й перед селами, особливо, якщо в Україні зміниться земельне законодавство», - каже Анжела Ніколаєва.
Як розповів Василь Воронюк, директор КП «Спецкомбінат», проблема з землею для поховань на Центральному кладовищі Чернівців також є, але зараз її вирішують.
«Землі залишилося небагато. Наразі створена робоча група під головуванням чернівецького міського голови, яка розглядає питання земель під кладовище. Жодних рішень з цього приводу ще не прийнято», - розповів Василь Воронюк.
Робоча група розглядає декілька місць, де можна було б здійснювати поховання. Це можуть бути паї у Годилові, або ж земля на вулиці Каштановій у Чернівцях. Василь Воронюк каже: цьогоріч на Центральному кладовищі поховали 6 урн з прахом.
«Я самостійно опитував людей про можливість кремації. З тридцяти опитаних мною буковинців на кремацію погодилися би лише п’ятеро», - каже Василь Воронюк.
Посадовець переконаний: нині місцеві люди не готові до такого виду поховань.
«На Центральному кладовищі переважно здійснюють підпоховання до родичів, - зазначив Василь Воронюк, - Але рано чи пізно проблема з землею постане гостро».
Анжела Ніколаєва розповідає: не так давно на кладовище-заповідник часто приходив один чернівчанин і завжди розпитував, що потрібно для кремації. А коли він помер, то урну з його прахом поховали у землю.
Читайте також: Ворота у потойбіччя та ангели: як виглядали родинні склепи заможних чернівчан XIX століття
Наразі місця для нових поховань на кладовищі-заповіднику залишилося на цей рік і початок наступного, каже директорка. Для поховань залишилися квартали, які використовували під цвинтар до війни. Це місця де здійснювали масові розстріли репресованих людей, каже Анжела Ніколаєва.
За кордоном передбачені різні періоди володіння могилами. В Україні, згідно з санітарними нормами, здійснити підпоховання у могилу можна через 20 років.
Крематорії для спалювання померлих в Україні є лише у великих містах. Це - Київ, Харків та Одеса. Збудували їх ще у радянський період. Тоді головним критерієм для існування крематорію у місті була наявність мільйонного населення.
«Сьогодні, з сучасними технологіями, крематорій може існувати навіть у районних центрах. Просто це потребує вкладення бюджетних коштів. До прикладу, кремаційну піч, яка вже була у використанні, можна придбати приблизно за 145 тисяч євро», - каже Анжела Ніколаєва.
За її словами, урни з прахом можуть зберігатися не лише у колумбаріях, але і в землі, а також у монастирях.
Православні священики впевнені, що кремація на Буковині не приживеться.
«Зберігання праху в урнах не відповідає православній християнській традиції поховання померлих. Православна традиція передбачає поховання людини у труні», - розповів у коментарі ІА АСС отець Юрій, настоятель храму Святого Пантелеймона.
Священнослужитель переконаний, що на даний час Україна має достатньо землі, щоб виділити невелику ділянку під поховання людей, тим паче, цвинтарі можна використовувати повторно, а також здійснювати підпоховання.
Якщо для православних християн кремація – це нетрадиційний метод поховання, то для католиків - цілком прийнятний.
«Кремація – це нормальне поховання. У католиків є церемонія, яка передує кремації тіла і церемонія, яку здійснюють після цього. Це не суперечить нашим правилам поховання людей. Адже Бог - всемогутній і може зробити усе», - розповів Станіслав Смольчевскі, настоятель костелу Найсвятішого Серця Ісуса.
Авторка: Марина Шварцман, ІА АСС
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
