Сніжана Родовой із села Мала Буда Герцаївського району виростила вдома майже чотириметрове лимонне дерево. Щороку жінка збирає чималий врожай - 30-50 лимонів.
Близько 30-ти років тому мати Сніжани посадила у землю кісточку лимона, який купила в магазині. Вирішила подивитися, що ж із того вийде.
- Кісточка прийнялася, дала росточок. І з того росточку потихеньку виросло деревце, - розповідає Алла Василівна, мати Сніжани. - Особливого догляду лимон не потребував. Але і не плодоносив. Лише п`ять років тому на нашому деревці з`явилися перші маленькі лимончики.
Жодних секретів у догляді за деревом жінки не мають. Кажуть, воно непримхливе. Взимку впадає в так звану сплячку. Забирають його до хати і поливають раз на два тижні. А коли приходить тепла весна - виносять на подвір`я.
- Не використовуємо ніяких добрив. А поливаємо лимон тільки дощовою або криничною водою, - каже Сніжана Родовой. - Для цього спеціально біля криниці тримаємо кілька відер з водою. Вона має настоятися на сонечку, а тоді вже поливаємо. Коли була 30-градусна спека, лимон «хотів пити» щодня. Хоча він - тропічна рослина і звик рости саме в таких умовах. Добре, коли йдуть дощі. Чергування тепла із дощиком для деревця найкраще.
- Коли лимонне дерево починає квітнути, на все подвір`я розноситься приємний цитрусово-ванільний аромат. А потім з`являються маленькі лимончики. Дозрівають вони близько двох років.
- Останніми роками свої лимони їмо круглий рік. Поки одні дозрівають, інші вже стають великими і жовтими, - каже Сніжана. - В середньому один плід завбільшки з кулак. Дуже соковитий і м`ясистий. На смак анітрохи не відрізняється від магазинного лимону. Щоправда скільки пролежав лимон на прилавку, взнати неможливо. А ми зриваємо свіжий плід - і одразу з`їдаємо.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
