Росія використовує дезінформацію з метою впливу на громадську думку – щоб перекручувати факти, поширювати фейки і створювати певні настрої в суспільстві. У них є різні цілі: політичні, військові, геополітичні.
Про те, чому росіяни використовують дезінформацію та пропаганду як інструмент війни, до яких методів ворог найчастіше вдається та як розпізнати фейкові новини Медіа агентству АСС розповіла медіаекспертка, доцентка кафедри журналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Лілія Шутяк.
Як відомо, дезінформація може сприяти розколу суспільства, створюючи або поглиблюючи конфлікти між різними групами. Саме тому росіяни часто використовують дезінформацію, вони маніпулюють думкою урядів та простих людей в інших країнах.
Отримуйте новини в Telegram
«Створення спекуляцій та вигадування подій може впливати на рішення міжнародних гравців та змінювати ставлення як до росії, так і до України. Крім того, дезінформація є важливим інструментом для захисту інтересів політичних або владних структур у самій росії, - зазначає Лілія Шутяк. - Використання дезінформації – проблема, з якою складно боротися в сучасному світі, адже інформаційні потоки стають все більш глобальними, а факти стає все важче перевіряти».
Передусім ворог маніпулює інформацією, коли поширює частково або повністю неправдиві чи перекручені повідомлення. Вони роблять це з метою впливу на громадську думку та створення паніки, агресії або страху в суспільстві.
Медіаекспертка зазначає: «З цією метою вони активно використовують соціальні мережі та месенджери - створюють фейкові акаунти, ботоферми. Неодноразово росія вдавалася і до кібератак, в тому числі й на сайти українських медіа».
Найчастіше фейкові новини поширюють саме в соціальних мережах та месенджерах. Там легше викликати в людини емоції, необхідні маніпуляторові, і важче перевірити інформацію, якщо спеціально для цього не докладати зусиль.
Лілія Шутяк поділилась порадами, як розпізнавати фейки:
- Найперше слід звертати увагу на джерело інформації: що це за медіа, телеграм-канал або сторінка в соціальній мережі? Що там публікували раніше? Коли вона була створена?
- Чи використовує автор статті емоційну мову та лексику? Якщо пост або стаття викликають надто бурхливі емоції, відкладіть читання та спокійно оцініть ситуацію.
- Якщо стаття підписана як admin, нереальним ім’ям, або взагалі не підписана, найімовірніше, ви читаєте фейк.
- Наявність фактів, даних та думок. Якісна журналістська стаття має містити дані та факти.
- Мисліть критично та перевіряйте джерела.
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Америки. Її зміст є виключною відповідальністю автора і не обов'язково відображає позицію Німецького фонду Маршалла.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
