«FUTURELAB BUKOWINA» в Чернівцях

Подивитись в минуле і працювати для майбутнього – таким було головне завдання медіа-семінару «FUTURELABBUKOWINA», який у Чернівцях відбувся вперше. Учасники тренінгу упродовж трьох днів знайомились історією міста та проблемами сьогодення, і про те, що вразило найбільше, розповіли у своїх матеріалах.

Кияни, сумчани, івано-франківці та навіть донеччани – представники із різних куточків України зустрілись у Чернівцях. Вони об’єднались, щоб навчитись журналістській майстерності та написати статті про те, що найбільше турбує місцевих жителів. Сумчанка Катерина із командою написала матеріал про чернівчан на межі еміграції.

Катерина Мирило, учасниця медіа-семінару: «Опитували людей абсолютно різного віку, різного статусу, задавали їм провокативні питання, і на наше, мабуть, щастя, більшість людей ,яких ми опитували, вони хочуть лишитись в Україні, і дуже багато молодих людей, які реально дійсно зараз хочуть розвивати якось державу. Вони ще вірять в те, що можуть щось змінити».

Організатори проекту кажуть: цей проект допоміг об’єднати українців із різних регіонів, а також віднайти можливі вирішення проблем, які зараз існують в країні.

Маркус Вінклер, організатор медіа-семінару: «Ми поставили собі за мету і подивитись в минуле і працювати далі для майбутнього. Ми хочемо хочемо запропонувати невеличку модель, яка базується на досвіді минулих часів. Запропонувати якесь спільне рішенні на основі досвіду жителів інших областей, які взяли участь у тренінгу».

Журналістка одного з найвідоміших німецьких видань «DerSpiegel» Ренате Німтц-Кьостер зазначає: минуле Буковини може допомогти вирішити проблему ворожнечі заходу та сходу країни.

Ренате-Німтц Кьостер, редактор видання «DerSpiegel»: «Буковина багатонаціональна і славиться своєю історією. Здавна тут жили різні народи, і всі вони толерантно ставились один до одного. Цей досвід зараз дуже потрібен. Адже та модель поведінки, яка існувала далеко у минулому, може бути дієвою у ситуації, що склалась в Україні. Вона може примирити схід та захід».

В утворених командах писали свої матеріали 15 представників країни. Участь їх була безкоштовною: усі витрати на себе взяв Інститут німецької культури та історії південно-східної Європи. Матеріали згодом учасників опублікують в українських та німецьких виданнях.