Народився чоловік 1982 року у селі Хропотова Камʼянець-Подільського району, що в Хмельницькій області.
Про це пише Медіа агентство АСС з посиланням на Чернівецьку обласну раду.
Тривалий час викладав у ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Брав участь в АТО на Донбасі. Потім повернувся до мирного життя та поїхав працювати за кордон. Чоловік любив спорт, військову справу, обожнював дітей.
Коли почалася повномасштабна війна, Руслан працював у Нідерландах. А вже 28 лютого 2022 року чоловік повернувся до України і пішов у військо. Старший лейтенант Прус із позивним «Ронін» приєднався до лав 107-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Був заступником командира роти вогневої підтримки 97-го окремого батальйону.
Отримуйте новини в Telegram
«Усі вони герої, які заслуговують найвищої вдячності. За рідну українську землю стояли живим щитом проти ворожої артилерії та танків. Я пишаюся ним, його незламністю та патріотизмом... Умовляти нашого татка не йти захищати нас було б величезним приниженням для нього. Цього багатьом не зрозуміти, але він був справжнім героєм. Героєм сміливим, мужнім та відважним», – поділилася дружина Тетяна.
23 травня 2023 року під час виконання бойового завдання на західній околиці Бахмута в результаті артилерійського обстрілу «Ронін» отримав поранення, несумісні з життям. Він пішов у бій, врятувавши хворого побратима.
У захисника залишились батько Анатолій, сестра Тетяна, дружина Тетяна, донечка Аврора, якій не було і 2 років на момент загибелі тата.
Поховали 40-річного офіцера у місті Новодністровськ на Буковині, де мешкала сім'я.
24 лютого 2024 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові старшому лейтенанту Руслану Прусу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно). Її з рук Президента України Володимира Зеленського отримала дружина воїна Тетяна.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
