Сьогодні, 19 квітня, православні християни відзначають Великдень. Існує кілька легенд виникнення назви свята. За однією з них назва «Великдень» («Великий День») з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства.
«Великдень називається так тому, що у той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, аби був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа — дні поменшали», - йдеться в легенді.
Дату святкування Великодня врегулював Перший Вселенський Собор у Нікеї 325 року. До цього у різних помісних Церквах святкували Великдень у різні дні.
Великдень має випадати на першу неділю після першого весняного повного місяця, яка наступає після весняного рівнодення. Щоб уникнути помилки при визначенні Великодньої неділі, постановлено також, що єпископ Александрії повинен повідомляти дату Великодня щороку наперед.
Читайте також: Думка дня: Священник про Великдень в умовах карантину
Українські православні та греко-католицька Церкви дотримуються юліанського календаря. Римо-католицька церква у 1582 році перейшла на новий календар, відомий під назвою «григоріанського» або «нового стилю».
За григоріанським календарем весна починається раніше від юліанського (у період з 1900 по 2099 роки — на тринадцять днів), внаслідок чого виникає різниця в датах святкування Великодня. Православні ж усіх Церков святкують Великдень згідно з постановами Нікейського Собору, зокрема й ті, що відзначають інші свята за григоріанським календарем, наприклад грецькі православні церкви. Буває, що всі християни святкують Великдень одночасно.
Отримуйте новини в Telegram
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
