Те, що для пересічної людини здається буденним: можливість відвести свою дитину до садочку, прогулянки на свіжому повітрі – для неї величезна мрія. Після народження сина її життя докорінно змінила хвороба - розсіяний склероз.
25-річна Оля Лапка показує нам світлини з свого життя: туристичні походи, зустріч першого кохання, таке очікуване народження дітей. Та саме після другої вагітності її життя кардинально змінилось: ще під час пологів себе проявила хвороба розсіяний склероз. Постійний біль і параліч – все це наслідок того, що недуга руйнує клітини мозку. Але це не найгірше, розповідає Ольга. Найважче, що через хворобу вона не може доглядати ні за собою, ні за дітьми. Нестерпний біль навіть не дозволяє пересуватись інвалідним візком, тому, фактично, весь час вона проводить в ліжку.
Оля Лапка: «Молодший синочок у мене залишився із свекрухою жити з піврочку. Так як я не мала можливості його виховувати, а донька проживає разом зі мною. Вже цей рік піде до школи, хочеться, звичайно, бачити їхнє дитинство, аби не забирати від них найкращі хвилини їхнього життя».
Порушення зору та руху, оніміння обличчя або кінчиків пальців, частіше сечовипускання. Все це може вказувати на недугу. Найчастіше вона проявляє себе у жінок у віці 20 – 40 років. Її причиною можуть бути генетичні фактори і інфекційні захворювання.
Тетяна Петрюк, мама: «Для мене хвороба розсіяний склероз колись нагадувала похилого віку люди, які про щось забувають, яким важко, як з’ясувалось - це хвороба молодих людей. Лікування дороговартісне, це гормони, цитостатики і приєднался ще імунустимулючі препарати, які вартують недешево».
Людмила Пецей, лікар неврологічного відділення обласної психіатричної лікарні: «Поширеність розсіяного склерозу зростає. В Україні збільшується кількість на 1000- 1200 осіб. І, на жаль, Якщо говорити про конкретну пацієнтку – про Олю – у неї прогресуюча форма з точки перебігу досить важкий стан».
Саме аби хвороби не прогресувала, а нестерпний біль зменшився, Ольга потребує лікування у Львові. Її мати працює вчителем і для неї такі кошти - – а це понад 12 тисяч гривень - непосильні. Тому величезну надію вони покладають на благодійників.
Оля Лапка: «Маю дуже велику надію на людей, які допоможуть втілити мою мрію, стати на ноги, тобто повернутися до попереднього життя».
Оля буде вдячна кожному, хто відгукнеться на її горе. І як тільки її здоров’я покращиться – вона, нарешті, сама зможе опікуватись своїми дітьми і їй більше не доведеться розлучатися з ними.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами