На співбесідах не все залежить від професійних навичок та особистих якостей. Омріяна робота може розчарувати вже у перші дні. Та кількість спроб не вичерпна – про це в інтерв’ю з Олександром.
- Студентам часто радять здобувати практику під час навчання в університеті. Як це реалізувати в галузі права у Чернівцях?
- Можна просто попроситись. Тебе візьмуть. За умови, що в органі, в який ти ідеш, буде недостача кадрів. Це, якщо ми говоримо про державні органи. Якщо ми говоримо про приватні, то також можна. Студенти часто йдуть працювати в адвокатське бюро. Та людина має бути готовою, що це буде безоплатно, і вона буде «на побігушках». До прикладу, носити документи в суд. Адвокатської практики як такої не буде.
- Тобто це беззмістовно?
- Користь буде стовідсотково. По-перше, ти постійно працюєш з ними (фахівцями – прим.авт.), з кимось зустрічаєшся, говориш. От ти вже і маєш певні знайомства. Тож у перспективі є можливість ці знайомства якось реалізувати. Якщо навіть не вдасться у цій приватній компанії, то можна спробувати працевлаштуватися в іншу. Адвокати підтримують тісні зв’язки між собою, тож можуть порекомендувати молодого спеціаліста колегам. Тому перспектива як така є.
- Які реальні посади відкриті для молодої людини, що лише здобула вищу освіту у Вашій галузі?
- Це головні спеціалісти всіх державних органів. Посади, які реально отримати відразу після закінчення бакалаврату. Трішки серйозніша робота, наприклад, помічника адвоката – це вже після магістратури. Та шанс потрапити на цю посаду без рекомендацій зараз маленький. Або я просто не зіштовхнувся з таким.
- З чого Ви почали свою трудову діяльність?
- Після того, як я закінчив четвертий курс, став активно шукати роботу. Був спочатку на співбесіді в обласній адміністрації на посаду «головний спеціаліст сектору з питань запобігання корупції». Звучить, звісно, колосально круто, як для людини, яка тільки закінчила навчання.
- В чому особливість співбесіди у державній службі?
- Є певні етапи. Перший – тестування, яке було для мене в новинку. Після цього йде другий етап – співбесіда з конкурсною комісією. З тестування можна набрати 2 бали за 40 тестів. Я набрав 2 з 2. На співбесіді 9 балів – максимум, я отримав 8,75. І для мене це було просто «вау». Потім заключна співбесіда вже з суб’єктом призначення, тобто з керівником апарату в адміністрації. На цю посаду претендувало ще двоє людей. Старший чоловік, в нього було приблизно 20 років стажу на державній службі. І хлопець 1999 року народження. Він балотувався по Чернівецькому регіону в одну з політичних партій. Взяли на роботу його. Але я не засмутився. Я зрозумів тонкощі працевлаштування у державні установи.
- Кажете, не засмутилися. Пошуки роботи мали продовження?
- Далі я пішов в суд. Це вже був серпень. 28 серпня я офіційно пройшов всі стадії на посаду прессекретаря судових засідань в Чернівецькому окружному адміністративному суді. І виграв цей конкурс, грубо кажучи. Але ще до офіційного призначення я відмовився від роботи через певні особисті обставини. Продовжив ходити по співбесідах у пошуках. Двічі намагався отримати посаду в прокуратурі. А в майбутньому я планую працювати саме в цій установі. Та це дещо закритий орган – було би добре мати там людину, яка б забезпечила протекторат. Стати «своїм».
Була ще одна спроба. Центр з надання безоплатної правової допомоги. Наше знайомство почалось добре. Відразу мав співбесіду з директором центру – конкурсу, як такого, не було. Ми обговорили умови праці, зарплатню, і я розпочав стажування. Так сталося, що всі працівники, один за одним похворіли на коронавірус, і мене захопили з собою.
Згодом, поки я чекав на офіційне працевлаштування, виринули нюанси, що стосувалися заробітної плати. І вони мене не влаштували. Очікування і дійсність вагомо не збігалися. До того ж у мене з індивідуальним графіком почало «прогорати». Так і не склалось.
- Всі ми зараз працюємо і чекаємо на перемогу України у війні. Не лише для припинення страждань і смертей. Віримо, що відбудеться трансформація в країні. На які зміни чекаєте Ви?
- З того, що я зараз бачу, це небажання нашого законодавчого органу розблокувати державну службу в принципі. Фактично, потрапити на неї надскладно. Деякі органи з недобором працюють і тому подібне. В майбутньому, чисто з моїх сподівань, зміниться підхід. Буде дуже жорсткий відбір. Такого, як раніше, не буде стовідсотково.
- Чи цікавила Вас колись робота не за фахом?
- Під час карантину ми з другом розпочали, так би мовити, власну справу. Через сторінку в інстаграмі ми продавали навушники. Люксові копії. Це було від роду дропшипінгу (вид підприємницької діяльності в інтернеті, в якому посередник купує товар у виробника лише після оплати цього товару клієнтом – прим.авт.). Довго ми не протрималися, справу потрібно було «розкрутити», а реклама не приносила потрібних результатів. І ми вирішили зупинитися. Заробили трішки і добре.
- Що на Вашу думку заважає молодим людям реалізуватися у Чернівцях?
- Чернівці – студентське місто. З університету постійно випускаються студенти і хочуть залишитись тут. Виходить, що на одну посаду дуже великий конкурс. Відповідно, якщо все навіть і проходить чесно, то шансів зайняти цю посаду менше ніж у, наприклад, Хмельницькому чи Івано-Франківську. Звісно, у Києві багато вакансій. Претендентів більше – жорсткіший відбір. Там люди працюють не на знайомства, а на репутацію, їм важливо, щоб їм довіряли, щоб до них йшли.
Інтерв’ю підготувала Маргарита Юхименко
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
