Журналісти Медіа агентства АСС поспілкувалися із Миколою Шкрібляком - етнографом, директором Буковинського центру культури і мистецтв, аби дізнатися про традиції приготування куті та значення цієї страви.
«Кутя – це уособлення та поєднання трьох світів: нав, яв і прав. Тобто підземного, реального (явного) і верхнього світів. Вода – це підземний світ, це те, що зв’язує своїми джерелами наших предків з багатотисячолітньої історії. Куті без води не буде. Явний світ – це хліб чи пшениця. А прав - це те, що відображає світ небесний. Це «небесна мушка», а так у народі називали бджілку», - пояснює Микола Шкрібляк.
Отже, основа будь-якої куті – це вода, пшениця та мед. Все решта - доповнення, які є регіональними особливостями або ж вподобаннями людей.
Багато хто не уявляє куті без маку. За словами етнографа, мак – це сильний оберіг. Зокрема, у нашій етнокультурні є чимало прикладів, коли освячений мак має цілющу силу, відганяє злих духів, нечисту силу.
Отримуйте новини в Telegram
Традиційна буковинська кутя складається з пшениці, меду, маку, горіхів, родзинок. Останні, як і цукати й сухофрукти, почали додавати вже пізніше, під впливом міської культури.
«Буковинська кутя має ще одну особливість. У багатьох буковинських селах додають халву. Це такий елемент, який найчастіше зустрічається саме на Буковині», - розповідає Микола Шкрібляк.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
