"Люди купують звичайну вагонку і не такого кольору, і я не називаю це утепленням, а вандалізмом" - Н.Хілько

Головний архітектор міста Чернівці Наталя Хілько в програмі "Суть речей" розповіла, про те, як мешканці самі руйнують красу міста. 

Людмила Григорчук: Чернівці мають неабияку архітектуру. Нею ми хизуємося, але вона, певно, приносить багато проблем, бо за нею треба відповідно доглядати?

Наталя Хілько: Якщо ми маєте на увазі історичну частину міста, то вона вимагає відповідного режиму, але це залежить не лише від керівництва міста, але й від усіх мешканців. От тепер іде тенденція утеплення. І фрагментальне обліплення пінопластом, не знаходжу нормального слова, фарбують фасади і обліплюють пінопластом. Не консультуючись з архітекторами і управлінням культурної спадщини. Тарілки, кондиціонери, реклами – це все надзвичайно шкідливо. Але вихід є. треба зробити відповідну паспортизацію, можна зробити її дуже фахово. Можуть долучатися навіть громадські активісти з відповідною освітою, які мають бажання залучати студентів, всі, хто хоче зайнятися фаховою паспортизацією міста. Тому що це не тільки йде мова про зовнішній вигляд будинку, треба знати його вади внутрішні, чи замінили пічне опалення, коли прочищалися димові вентканали, в якому вони стані, чим користується і який водопровід, каналізація, в якому все це стані, в якому стані всі мережі, які проведені до цього будинку, коли проводилися перепланування, чи втручалися в несучі стіни. Ніхто не говорить про те, що дуже шкідливо в історичному середовищі цоколі обставляти плиткою, на зовнішні стіни використовують ту, яка призначена для внутрішніх робіт. Це для будинку дуже шкідливо. І для того, щоб ми знали, що у нас є цінне, нам треба знати, наскільки воно збереглося, бо якщо були втручання і цінності будинку залишилося 10%, то і режим використання буде іншим. Ці режими є пропрацьовані, але треба, щоб люди любили те середовище, в якому вони проживають, бо відділ не може вслідкувати за всіма трансформаціями в місті.

Людмила Григорчук: Люди ж не будуть мерзнути лише тому, що вони живуть у центральній частині міста. Настільки бюрократично навантажене отримання дозволу.

Наталя Хілько: Зовсім не важко, все продумано. Є багато програм співфінасування, просто треба, щоб мешканці об'єднувалися між собою. Вже є приклад, коли відбулася реконструкція фасаду, це також дуже важливо, коли не осипається фасад. Тоді у квартирі чистіше. Такі можуть бути програми і по внутрішніх ремонтах. Але коли люди замінюють вікна, треба, щоб вони не соромилися, приходили і питали, чи правильно це роблять. І велике прохання до виробників вікон і дверей, будь ласка, якщо до вас звертаються мешканці з історичного середовища, то дотримуйтесь хоча б однакового розчленування вікна, відповідного кольору, який рекомендує відділ охорони культурної спадщини, це дуже важливо.

Людмила Григорчук: Яка відповідальність за недотримання вимог?

Наталя Хілько: Насправді є штрафні санкції, але неможливо оштрафувати всіх мешканців. Це стосується не лише історичного середовища. У нас є будинки, які здаються в експлуатацію. І боляче дивитися, навіть на ту Рівненську 7 чи 9. Коли були претензії, зауваження на не зовсім вдалу здачу в експлуатацію. Але мешканці вже втрутилися в структуру будинку. Колись Рівненська буде важливою артерією для міста. І вже маємо результат. Що ми будемо їхати по цій вулиці, нема ще року, як будинок здався у експлуатацію, і вже роблять щось. Коли у будинку запланований балкон, а люди купують звичайну вагонку і не такого кольору, і я не називаю це утепленням, а вандалізмом. Бо архітектор думав над цим фасадом, думав над красою. Найболючіше питання з вулицею Воробкевича. Там здався прекрасний масив, забудовник не пошкодував на все, для парковок, є зони відпочинку і для дітей, і для старшого покоління, там можна грати в шахи, там передбачено все.  Навіть капличка зроблена з відповідних матеріалів у відповідному стилі. І коли поруччя зроблено з нержавійки, коли воно зроблено естетично, в контексті зовнішнього вигляду будинку, а люди, які поселяються, зрізають це поруччя, щоб поставити коване поруччя, я це не розумію. Архітекторам … як палець відрізати. Нам це боляче дивитися, коли твою дитину, бо це як дитину, треба виносити ідею, придумати зовнішній вигляд, матеріал. Перебачити все і, наприклад, якщо повернуся до вулиці Воробкевича. Там передбачено всі комунікації, що всі мешканці можуть підключитися до телебачення, не потрібно ставити тарілки на фасад, до кондиціонування, все продумано, але, все одно, мешканці, вважають, що окремо краще і руйнують структуру фасаду, це біда всеукраїнська.

Людмила Григорчук: При угоді, коли купують квартиру, можна десь узгоджувати, що модна робити, що не можна?

Наталя Хілько: На даний момент в законодавстві є пункт, на який ми посилаємося і маємо право на винесення штрафів, коли навіть, якщо це власність, але втручання в зовнішній фасад, у нас є пункт, за яким ми можемо штрафувати, ми цим не користувалися, але зараз будемо піднімати це питання і писати звернення, щоб люди почули і прийняли міри. Кожен, хто хоче щось зробити, з однієї сторони я їх розумію, вони хочуть покращити свої житлові умови, утеплити балкон і перетворити її на лоджію, але вони не розуміють, що вони псують своє приміщення, вони порушують інсуляцію, всі знають це слово. Вони не розуміють, що балкон – це другий евакуаційний вихід. Бо коли задимлена сходова клітина. То людина може стати на балконі, за простінок і дочекатися пожежників. Якщо це вище другого поверху і приклади у нас є. Коли у нас була задимлена сходова клітка і людей знімали з вікон на пожежній драбині.

Людмила Григорчук: Вже когось оштрафували?

Наталя Хілько: Ще ні, але ми розмовляли з спілкою архітекторів, ми готові всі нові будинки як здаються в експлуатацію, затверджувати паспорт фасаду і за втручання у фасадну структуру виносити штрафи, або при бажанні мешканця змінити його, щоб обов’язково вони брали дозвіл у архітектора проекту.

Слухач. Жанар. В мене питання про панельні будинки, багатоповерхівки. Претензії до мешканців, які утеплюють за власні кошти, тут питання до проектувальників, адже в Європі вже забули про ці будинки. І де встановлювати супутникову антену – це залежить від виробників, від мешканців це не залежить, йому важливо, щоб був гарний зв’язок. І третє, тут дуже важливо, ви говорите за штрафи за порушення, а я пропоную подумати над якимось матеріальним заохоченням тим, хто свої балкони прикрашає квітами.

Наталя Хілько: Стосовно панельних будинків, ми вже почали , я не пригадаю адресу, є будинок, який готується до здачі, 60% виконані робіт по програмі спів фінансування, коли мешканці 20-40% сплачують від загальної кошторисної вартості, а іншу частину міська рада сплачує. І на сьогоднішній день такі панельній будинки обшиваються суцільно пінопластом, утеплюються, роблять сучасний зовнішній вигляд, штукатурять, по всій технології, але він має комплексний загальний вигляд. Мешканці сплачують лише відсоток.

Людмила Григорчук: Тобто утеплювати можна, але треба правильно це робити.

Наталя Хілько: Так, треба згуртувати мешканців, щоб всі квартири погоджувалися з цим, вступили в долю, писали заявку, я думаю, що така тенденція буде продовжуватися і на наступний рік, ми лише розпочали цю роботу і я думаю, що це буде для міста корисною справою і перспективою на майбутнє. Стосовно другого питання, то тут конфлікт інтересів, бо мешканець хоче якісну картинку, а архітектор хоче якісний фасад, а виробник є заручником ситуації. Виробник шукає можливість задовільнити мешканця, який платить кошти, але я вважаю, що нам треба спільно піднімати цю тему, це дуже велика проблема, бо ми скоро перетворимося на місто-павутинку, бо кожен будинок тягне собі інтернет-сітку, кожен тягне супутникову антену, а то й дві, це проблема, я не інженер, це потрібні інженери, які можуть запропонувати вихід з ситуації, я з такими спілкувалася людьми, вони кажуть, що вихід з ситуації є, але це має бути комплексний підхід. За прикладом новобудов, має бути створена єдина система для підключення, якась може потужніша антена, з підключенням всіх мешканців.

Людмила Григорчук: Це те ж саме, що з встановленням металопластикових вікон. Якщо буде зацікавлений виробник, то легше буде всім.

Наталя Хілько: Так, ми перестанемо псувати місто. Стосовно третього запитання, матеріальним заохоченням, це цікава пропозиція, але не знаю, настільки матеріальним, але конкурси проводяться: на найкращу рекламу, найкращий під’їзд, зовнішній вигляд. Вони є. Треба може ще розширити. Визначити найкраще озеленення балкону. Бо дуже приємно, коли йдеш по вулиці і приємно подивитися, коли господарі дбають про свій балкон чи вікно.