"Коли син пішов захищати Україну, мамине серце не мало спокою ні вдень, ні вночі. А Сергій, маючи веселу вдачу, завжди розраджував, запевняв, що він далеко від передової - так син беріг неньку, бо знав, як мама любить своїх трьох дітей і переживає...", - розповідає у своєму дописі про героя війни на Сході Сергія Потарайка волонтерка Галина Абрам'юк.
Липневого дня 2016 року телефон сина мовчав. Мама не знаходила собі місця, а потім прийшла страшна звістка. Герой трагічно загинув.
На фото: Марія Танасівна, мама Героя Сергія Потарайка
Про Героя:
Потарайко Сергій Дмитрович («Мольфар») народився 30 січня 1984 р., в с. Плоска Путильського району Чернівецької області.
Солдат, розвідник, 8-й окремий гірсько-піхотний батальйон (10-а окрема гірсько-штурмова бригада).
Загинув 15 липня 2016 року під Мар’їнкою під час виконання розвідзавдання. Група у складі трьох бійців, в якій був і Сергій, потрапила в засідку.
Добу не могли вивезти тіло загиблого через бойові дії у тому районі. Один із бійців розвідгрупи, у складі якої він ішов, потрапив у полон.
В нього залишились батьки, брат, сестра, дружина.
Похований на Алеї Слави у Чернівцях.
Указом Президента України № 363/2017 від 14 листопада 2017 року, "за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Читайте також: На Буковині помер учасник бойових дій на Донбасі Сергій Третьяк
Сержант Віктор Мігован, технік роти 80 Окремої десантно-штурмової бригади, загинув у бою з терористами в районі міста Щастя Луганської області.
"Коли Господь хоче захистити жінку - він дає їй сина. Для мами її первісток був справжнім захисником і помічником у всьому. І захищав родину й Україну. Перед мобілізацією син протягом трьох років служив у Державній прикордонній службі", - розповідає Галина Абрам'юк у своєму дописі.
Коли після мобілізації Віктора терміново відкликали з короткої відпустки у травні 2014, мама навіть не встигла обійняти його - лише разом з батьком накупили смаколиків, ліків і передали синові у частину. Востаннє мама бачила Віктора 7 травня.
17 червня 2014 мама втратила сина...
На фото: Оксана Ананіївна, мама Героя Віктора Мігована
Про Героя:
Мігован Віктор Миколайович народився 20 липня 1991 р. в м. Чернівці.
Сержант, технік роти, 80-а ОДШБр
17 червня 2014 р. у бою з терористами в районі м. Щастя Луганської області разом із Віктором загинули старший лейтенант В. Файфура, молодший сержант І. Крисоватий, старший солдат В. Піцул, солдат М. Доник, солдат Ю. Мізунський, солдат І. Валявський, солдат І. Леонтій та молодший сержант В. Якобчук.
Залишились батьки та молодша сестра
Похований на Алеї Слави у Чернівцях
Указом Президента України № 631/2014 від 2 серпня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Рішенням Чернівецької міської ради нагороджений медаллю “На славу Чернівців” (посмертно)
Нагадаємо, що відома буковинська волонтерка Галина Абрам'юк започаткувала проект, у якому розповідає про матерів, які втратили своїх дітей під час війни.
"Це один із проектів для підтримки родин наших Героїв, в перше чергу тих, про кого ми вічно маємо пам'ятати. До Свята жінок-мироносиць, яке було 3 травня та до Дня матері, який відзначають в Україні у другу неділю травня, я писатиму про кожну маму, син якої став Янголом", - розповіла волонтерка.
У публікації використане фото з допису Галини Абрам'юк.
Наші новини є у Facebook
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами