Мама героя: історії Ніни Трепко-Немцевої та Тетяни Мамчій

 "З великою радістю чекаю останньої миті свого життя - тоді я зустрінуся з сином...", - сказала одного разу мама Героя Ніна Трепко-Немцева. 

Коли розпочалася війна, її син, лікар за фахом, Владислав Трепко пішов на передову. Він загинув, коли поранених українських бійців вивозили з оточення. У санітарний автомобіль влучив танковий снаряд. 

"Господь дарував цій жінці все - неповторну вроду, взаємне кохання і найбільше щастя - щастя материнства! Четверо славних дітей зростали в батьківській любові. Але раптом - війна. Син Владислав, лікар за фахом, пішов на передову. Він врятував пораненого бійця, прикривши собою, але себе не вберіг... Скільки б дітей не було у матері - за всіх однаково болить серце. Серце мами Ніни болить вічним болем втрати сина, який не побачив своєї донечки Вікторії - дівчинка народилася, коли тато став Янголом...", - пише про маму Героя волонтерка Галина Абрам'юк.

Про Героя: 

Трепко Владислав Віталійович народився 6 червня 1986 р. в м. Чернівці в багатодітній сім'ї педагогів. Лейтенант медичної служби, ординатор операційно-перев'язочного відділення, 30-а окрема механізована бригада. Загинув 12 лютого 2015 р. під час вивозу поранених з оточення в районі с. Логвинове, Бахмутський район, Донецька область внаслідок прямого влучення танкового снаряду у санітарний автомобіль.

Залишилися батьки, брати, сестра, цивільна дружина та донька, яка народилася після загибелі батька, 21 жовтня 2015 р.

Похований на Алеї Слави у Чернівцях.

Указом Президента України №108/2015 від 26 лютого 2015 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Указом №1 від 4 червня 2015 р. нагороджений відзнакою "Народний Герой України" (посмертно).

Рішенням Чернівецької міської ради нагороджений медаллю “На славу Чернівців” (посмертно).

Наші новини є у Facebook

Мама Героя Тетяна Мамчій поховала свого сина Станіслава у 2016 році. Він пішов на війну разом зі своїм братом. Станіслав Мамчій загинув під час мінометного обстрілу під Авдіївкою. Його брат Євген продовжує боронити Україну, а мама - молитися за своїх синів. 

"Було у матері троє синів. Гордість родини! Росли хлопці дружніми, мужніми і сильними, із загостреним почуттям справедливості. Коли почалася війна і Стаса мобілізували, його молодший брат Євген пішов на фронт добровольцем. Ось так два брати разом з побратимами боронили Україну! А мама молилася і чекала синів вдома. Повернулися сини... але один з них, Станіслав, повернувся додому востаннє... А Євген і далі на фронті - за себе і за полеглого брата-Героя...", - йдеться у дописі Галини Абрам'юк. 

Про Героя: 

Мамчій Станіслав Юрійович народився 13 вересня 1983 р. в м. Термез, Узбекистан. Солдат, 81-а окрема аеромобільна бригада (122-й окремий аеромобільний батальйон). Загинув у ніч проти 13 липня 2016 р. на блокпосту під Авдіївкою під час мінометного обстрілу.

Залишились батьки і двоє братів.

Похований на Алеї Слави у Чернівцях.

Указом Президента України №511/2016 від 19 листопада 2016 року, "за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагадаємо, що відома буковинська волонтерка Галина Абрам'юк започаткувала проект, у якому розповідає про матерів, які втратили своїх дітей під час війни. 

"Це один із проектів для підтримки родин наших Героїв, в перше чергу тих, про кого ми вічно маємо пам'ятати. До Свята жінок-мироносиць, яке було 3 травня та до Дня матері, який відзначають в Україні у другу неділю травня, я писатиму про кожну маму, син якої став Янголом", - розповіла волонтерка. 

У публікації використані фото з дописів Галини Абрам'юк.