Мама героя: історії Валентини Файфури та Світлани Онофрейчук

Відома буковинська волонтерка Галина Абрам'юк започаткувала проект, у якому розповідає про матерів, які втратили своїх дітей під час війни. 

"Це один із проектів для підтримки родин наших Героїв, в перше чергу тих, про кого ми вічно маємо пам'ятати. До Свята жінок-мироносиць, яке було 3 травня та до Дня матері, який відзначають в Україні у другу неділю травня, я писатиму про кожну маму, син якої став Янголом. Я хочу, щоб про них знали всі, і не просто знали та віддавали шану один день на рік у День матері, але щоб пам'ятали, яку ціну ці жінки заплатили за наше сьогодення. 

Немає більшого болю, ніж втратити свою дитину. Вони живуть з цим болем і ми маємо бодай трішечки допомогти їм нести цей біль і допомогти  не розчаруватися, а навпаки ствердитися в думці, що їхні діти насправді є Героями. Тільки справжні можуть віддати найцінніше що у них є - життя за свого ближнього. Це найвищий прояв любові", - розповіла у коментарі ІА АСС Галина Абрам'юк. 

Волонтерка додала, що розповідатиме у соцмережі Фейсбук про кожну жінку, яка втратила свого сина чи доньку, адже не всі матері змогли пережити смерть дітей.

Наші новини є у Facebook

"Поки ми про це пам'ятаємо, вони живі. Для пам'яті карантину немає", - зазначила Галина Абрам'юк. 

Війна відібрала єдиного сина у Валентини Файфури. 

"Коли у 2014 син повернувся додому назавжди 31-річним, її життя зупинилося разом із синовим... Ніби живе , а ніби й ні... Кожної вільної миті мати поруч із сином - ось тут, на Алеї Слави у Чернівцях. Запитую себе - де ж тримається життя у цій жінці, яка схожа на павутинку? Виплакані очі... худенькі пальчики... І зболене серце", - зазначила у своєму дописі Галина Абрам'юк. 

Про Героя: 

Файфура Владислав Омельянович народився 10 жовтня 1982 р. в м. Чернівці. Старший лейтенант, заступник командира роти по роботі з особовим складом 80-ї ОДШБр. Загинув 17 червня 2014 р. у бою з терористами в районі м. Щастя Луганської області. Разом з Владиславом загинули сержант В. Мігован, молодший сержант І. Крисоватий, старший солдат В. Піцул, солдат М. Доник, солдат Ю. Мізунський, солдат І. Валявський, солдат І. Леонтій та молодший сержант В. Якобчук.

Залишились мати, дружина та син Дмитрик (2013 р.н.) Поховали Героя на Алеї Слави

Указом Президента України № 631/2014 від 2 серпня 2014 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Рішенням Чернівецької міської ради нагороджений медаллю “На славу Чернівців” (посмертно).
Нагороджений почесною відзнакою "Командира 80 ОДШБр" (посмертно).

Читайте також: У Чернівцях провели акцію «Свято без тата» (ВІДЕО)

Син Світлани Онофрейчук загинув на фронті восени 2018 року. Поховати свою дитину мати змогла лише взимку 2019 року. 

"Відколи син знайшов вічний спочинок, мама ходить на його могилку. Кожного дня мама Світлана каже : "Я йду до Віталіка" або "Я була у свого Віталія!" Говорить з ним, як з живим! Бо для мами її кровиночка, її єдина загублена втіха і втрачена надія - живий! У своїй маленькій, але затишній хатині мама береже речі свого сина - навіть улюблене розкладне крісло, на якому в дитинстві спав Віталій. Згадує, як мріяв син про те, що повернувшись з війни, збудує простору хату, де житиме зі своєю родиною разом з мамою. Не судилося... Синові назавжди 37...", - йдеться у дописі. 

Про Героя:

Онофрейчук Віталій Георгійович народився 22 квітня 1981 р. в с. Волока Глибоцького району Чернівецької області. Сержант, командир відділення 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї ОГШБр. Загинув у ніч на 17 листопада 2018 року поблизу смт Новотошківське та с. Жолобок (Попаснянський район, Луганська область) внаслідок прямого влучення міни в бліндаж. Залишились батьки.

Похований у Чернівцях на Алеї Слави. 

Указом Президента України № 149/2019 від 18 квітня 2019 року, "за особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, мужність і самовіддані дії, виявлені під час виконання службового обов'язку", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Фото з допису Галини Абрам'юк