Мама Героя: історії Світлани Кондратюк та Олени Побережник

"Її юний син був не по роках дорослим. А ще - безстрашним! Ніколи не ховався за чужі плечі - ні на Київському Майдані, ні на сході країни. Мама знала, як сильно любить Україну її первісток, тому підтримувала сина, коли він, ще будучи неповнолітнім, допомагав воїнам як волонтер. Разом з сином допомагала і мама.
У квітні 2015, коли Сашкові виповнилося вісімнадцять,він, пройшовши вишкіл, став добровольцем полку «Азов». Разом з побратимами обороняв рубежі Маріуполя. Там і загинув першого дня 2016 року... Незадовго до цього син сказав : " Якщо судилося померти, то так станеться, навіть якщо на війну не підеш."
Наймолодший Герой з Буковини став Янголом, навіки забравши з собою мамине серце...",- розповідає у своєму дописі про героя війни на Сході Олександра Коваля волонтерка Галина Абрам'юк.

В перший день 2020 року МАМА написала на сторінці сина слова, які є найвищим проявом материнської любові. Ось вони:

"Сьогодні 4 роки, як загинула в АТО моя дитина... Згадайте, хто його знав...Сашко Коваль. Це був справжній УКРАЇНЕЦЬ!Гарний, розумний, чесний, щирий, з великим серцем і душею, який міг ще багато зробити в цьому світі, але Богу там також потрібні воїни, щоб захищати нас.Там потрібні ВОЇНИ СВІТЛА!..МІЙ АНГЕЛЕ, ЛЮБЛЮ ТЕБЕ ЗАВЖДИ... Знайшла на його сторінці записані ще у 2014 році його думки: ''Незабаром відбудеться один з вирішальних боїв...Бій Світла проти Темряви...І ми його приймемо...І я вірю, що правда, віра та справедливість переможуть! Але тільки за умови, що на нашій стороні буде хоч купка людей,об'єднаних в Христі та які справді істинно дотримуються його настанов і заповідей.''

На фото: Світлана Кондратюк, мама Героя Олександра Коваля

Про Героя: 

Коваль Олександр Олександрович ("Ант") народився 26 квітня 1997 р., в м. Хотин Чернівецької області.

Солдат окремого загону спеціального призначення ''Азов'', Східне ОТО НГУ.

Загинув 1 січня 2016 р. під час виконання бойового завдання поблизу міста Маріуполь (Донецька область).

Похоронили Героя в м. Хотин, Чернівецька область.

Наші новини є у Facebook

"Життя людини подібне до іскри, яка вилетіла з багаття, спалахнула на одну мить і одразу ж згасла...Потрібно цінувати кожну мить, аби потім не жалкувати про те, що не встиг чи не зміг зробити"...

Тисячу разів перечитує мама ці рядки, які написав син-десятикласник. Її син, її Сергій змалку був тією іскринкою, яка зігрівала всіх! Йому все давалося легко - в навчанні, спорті, улюбленій роботі.

"Як тішилася мама народженню онуків Маринки і Макара у щасливій синовій сім'ї! Як раділа успіхам сина на службі! Мама була щаслива щастям сина!", - пише про маму Героя Галина Абрам'юк.

Аж раптом війна... Сергій, не вагаючись, одним із перших пішов захищати Україну.

Незадовго до своєї загибелі син написав у листі школярам з Недобоївців: «Я тут, на війні, заради всіх нас: моїх діток, вас, ваших друзів та рідних. Я та хлопці зробимо все, що у наших силах, заради мирного неба над Україною».

Синова іскорка згасла у 32 роки... Згасло мамине щастя...

На фото: Олена Побережник та Герой Сергій Побережник

Про Героя

Побережник Сергій Анатолійович народився 21 серпня 1982 р.,в м. Хотин Чернівецької області.

Солдат, 24-а окрема механізована бригада.

Загинув 13 жовтня 2014 р. поблизу села Трьохізбенка (Луганська область), наштовхнувшись на встановлені диверсійно-розвідувальними групами розтяжки з гранатами.

Залишилися батьки, сестра, дружина та двоє дітей.

Похоронений на Алеї Слави у Чернівцях.

Указом Президента України № 26/2015 від 22 січня 2015 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням Чернівецької міської ради нагороджений медаллю “На славу Чернівців” (посмертно).

Нагадаємо, що відома буковинська волонтерка Галина Абрам'юк започаткувала проект, у якому розповідає про матерів, які втратили своїх дітей під час війни.

"Це один із проектів для підтримки родин наших Героїв, в перше чергу тих, про кого ми вічно маємо пам'ятати. До Свята жінок-мироносиць, яке було 3 травня та до Дня матері, який відзначають в Україні у другу неділю травня, я писатиму про кожну маму, син якої став Янголом", - розповіла волонтерка. 

У публікації використані фото з дописів Галини Абрам'юк.