Мама Героя Алевтина Дергач народила сина у березні 1979 року. Він зростав розумним та сильним і обожнював молодшу сестричку. Леонід Дергач був справжнім патріотом і не терпів несправедливості, тож коли розпочалася війна - пішов на фронт. Леонід Дергач загинув 1 лютого 2017 року під Авдіївкою.
"Він був справжнім - в житті і в бою. Його любили і поважали рідні, друзі, побратими, студенти.. А мама любить сина завжди... Любить і голубить дорогих онуків Максима і Даніка. І чекає...мама чекає сина завжди...", - пише у дописі про Алевтину Дергач волонтерка Галина Абрам'юк.
Дергач Леонід Валентинович («Академік») народився 24 березня 1979 р. в с. Зарожани Хотинського району Чернівецької області. Лейтенант, командир роти 72-ї ОМБр. Загинув 1 лютого 2017 р. близько 07.10 під час обстрілу в районі м. Авдіївка Донецької області.
Залишились батьки, сестра і двоє синів.
Похований в с. Зарожани.
Указом Президента України №22/2017 від 1 лютого 2017 року, "за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Указом №26 від 16 грудня 2017 р. нагороджений відзнакою "Народний Герой України" (посмертно).
Наші новини є у Facebook
Син Ольги Боднарюк, Олександр, був молодшим з дітей - його безмежно любили батьки і старша сестричка. Мама виховувала сина, як справжнього чоловіка. Він був десантником, кіборгом, загинув у січні 2015 року. Поховати свого Героя мати змогла лише через пів року.
"Сашко знав, що він завжди має бути готовим захистити рідних. Ця риса характеру була пріоритетною, бо коли почалася війна, син пішов на фронт - захищати дружину і малесеньку донечку Настуню, своїх батьків і всю Україну. ДАП.....КІБОРГ... Значення цих слів тепер розуміють усі. А тоді, у січні 2015 року, мама не йняла віри, що її сина вже немає... Десантники не помирають...Вони йдуть у небо. Пішов на небо і її син в січні 2015, але свій вічний спочинок в рідній землі знайшов лише через пів року у червні....Серце матері зотліло на прах... Разом із сином...", - йдеться у дописі Галини Абрам'юк.
Боднарюк Олександр Васильович народився 14 вересня 1979 р в с. Пригородок Хотинського району Чернівецької області. Молодший сержант, водій, 80-а ОДШБр.
Загинув 20 січня 2015 р. під час ротації у Донецькому аеропорту внаслідок вибуху, перекидання та загорання бронетранспортера. Олександр відвозив до аеропорту підкріплення, а звідти забирав поранених. Ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих в червні 2015 р.
Похований в с. Анадоли, Хотинського району, Чернівецької області.
Залишилися батьки, дружина та донька.
Указом Президента України №553/2015 від 22 вересня 2015 року, "за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Указом № 16 від 7 травня 2016 р. нагороджений відзнакою "Народний Герой України" (посмертно).
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
Рішенням 38-ї сесії Хотинської районної ради 6 скликання від 21 липня 2015 року №737/38/15 присвоєно звання "Почесний громадянин Хотинського району Чернівецької області".
Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України" (посмертно).
Нагороджений відзнакою «Лицарський Хрест Родини Мазеп».
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами