Фото ілюстративне
Син Анни Воробець загинув у бою, отримавши поранення у груди. "Переможемо або вмремо за Україну, бо мертві сорому не знають", - написав Герой на своїй сторінці у соцмережі. Степан Воробець з дитинства знав, що буде військовим. Мріяв започаткувати у родині військову династію.
"Йшов до своєї мети впевнено - навчався в Академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного. Як один із кращих офіцерів отримав запрошення на навчання у США. Займався парашутним та гирьовим спортом, армреслінгом, рукопашним боєм, боксом, любив гори. Мама дуже тішилася Степанком, але найбільше раділа сімейному щастю сина - одруженню з коханою Світланою, народженню онуків Андрійка і Дениска. Мама була такою щасливою!", - розповідає у дописі Галина Абрам'юк.
Коли почалася війна, Степан Воробець жодної миті не вагався - як професійний розвідник пішов боронити Україну, а мама допомагала всіма силами. На прохання сина зібрала з однодумцями кошти і придбала тепловізор. Але передати не встигла - Степан загинув у бою.
Загинув 19 червня 2014 року у бою, що точився під смт. Ямпіль та с. Закітне Донецької області.
Поховали Героя в м. Коломия Івано-Франківської області.
Залишилася мати, дружина і двоє синів.
Указом Президента України №660/2014 від 21 серпня 2014 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високопрофесійне виконання службового обов'язку", нагороджений орденом Богдана Хмельницького I ступеня (посмертно).
Відповідно до рішення Коломийської міської ради від 13 жовтня 2015 р. №2363-58/2015 "за виняткову мужність і героїзм виявлені у захисті України, жертовне служіння народові присвоєно звання "Почесний громадянин м. Коломия" (посмертно).
Отримуйте новини в Telegram
Син Лариси Маланчук, Олександр, не думав про військову кар'єру до подій на Майдані. Він змінився, коли загинула Небесна Сотня. Олександр був сином кадрових військових, вступив на навчання до Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Мама Героя і тішилася, що Олександр пішов стопами батьків, і тривожилася, бо в Україні війна. Закінчивши академію, Олександр Маланчук підписав контракт і поїхав на фронт.
"Про те, що відчувала мама, знає лише вона, але її материнське серце не знало спокою. Того останнього березневого дня так неспокійно було на душі, не знаходила собі місця - як відчувала... 1 квітня 2020 року прийшла звістка, що її сина, її кровиночку вбив російський агресор.... Завтра Сашкова душа назавжди покине грішну землю і полине в Небеса. 40 днів по смерті сина... Син маму вже не привітає...", - пише Галина Абрам'юк.
В 2019 році закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за спеціалізацією "Управління діями механізованих підрозділів". З 18 липня 2019 року — військовослужбовець за контрактом, учасник операції об'єднаних сил на сході України.
Лейтенант, командир взводу 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Отримав поранення в голову близько 23-ї години 31 березня 2020 року поблизу с. Гнутове, Донецька область. Помер ворожої кулі.
Похований 3 квітня в Чернівцях, на Алеї Слави Центрального міського цвинтаря.
Нагадаємо, що відома буковинська волонтерка Галина Абрам'юк започаткувала проект, у якому розповідає про матерів, які втратили своїх дітей під час війни.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
