Журналісти МА АСС відвідали лабораторію палеогеографічних досліджень на географічному факультеті ЧНУ імені Федьковича, пише Медіа агентство АСС. Екскурсію проводить завідувач кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії ЧНУ, професор Богдан Рідуш.
«У нас тут зібрані фауністичні рештки четвертинного періоду, а це останні 2,5 млн років, ми ще досі живемо у цім періоді. Тваринний світ є індикатором кліматичних змін. Таким чином ми вивчаємо геологічне минуле планети і краю», - розповідає Богдан Рідуш.
На стелажах лежать рештки черепів з рогами – це первісні бізони Bison priscus, нижні щелепи ще не шерстистих, а трогонтерієвих мамонтів, котрим майже 300 тис. років.
Отримуйте новини в Telegram
До речі, частина експонатів потрапили у цю лабораторію від правоохоронців. Вони були конфісковані при спробі незаконного вивезення за кордон у 2023 році.
«Є такий біологічний закон – у холодному кліматі розмір тварини того самого виду збільшується, бо це вигідніше співвідношення поверхні тіла та маси. На Буковині колись жили носороги, гігантські олені, північні олені, печерні леви, гієни, ведмеді. Наша область знаменита і найдавнішими стоянками первісної людини – на берегах Дністра. Датується віком 160 тис. років тому. Це були неандертальці, котрі будували собі житло у тому числі з кісток мамонтів. Ось щелепи мамонтів: у них по 1 зубу справа і зліва у верхній і нижній щелепах. За життя у тварин відбувалось 6 зубозмін. Нові зуби витісняли старі. Так само як у слонів тепер. Форма зуба як гребінець – то емаль, а у проміжках - зубний цемент», - додає Богдан Рідуш.
Зараз ці палеолітичні стоянки розмивають води Дністра, але науковці моніторять ситуацію.
Найдавніші рештки, знайдені на Буковині, – залишки едіакарської фауни (найдавніші форми багатоклітинних організмів). З’явились вони 556 мільйонів років тому. І таких місцезнаходжень у світі лише 13.
Втім, за словами науковця, найцінніші рештки для дослідження – людські. Проте їх дуже мало трапляється.
«Ми знаходимо багато слідів діяльності людини (кремінні знаряддя, зарубки на кістках), але решток самих людей мало. Це і через умови збереження – людські кістки швидко руйнуються, ніж тваринні. Та й людей було менше, ніж бізонів чи оленів. Наука зараз пішла вперед – можна за аналізом ґрунту з печери визначити наявність валового давнього ДНК та присутність в ньому людської ДНК. Це ще не наш рівень, але вже не за горами», - додає професор.
Кожного тижня у світі знаходять щось нове у сфері цієї науки. Адже її світоглядна функція – дати розуміння як розвивалась природа, як чергувались теплі та холодні періоди, як відбувалась еволюція. Аби у перспективі людина могла приймати правильні рішення для майбутнього.
Більше дивіться у відео:
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
