Мене ще зарано «списувати»: буковинець про запеклі бої на фронті

Сергій прожив закордоном 18 років. Там мав власну справу з ремонту і обслуговування суден. У лютому 2022 року він приїхав з Італії на батьківщину боронити країну.

Про це пише Медіа агентство АСС з посиланням на Службу зв’язків з громадськістю Чернівецького обласного ТЦК та СП.

У складі 80 окремої десантно-штурмової бригади його підрозділ вирушив на зустріч ворожим військам. Сергій мав навички стрільби і швидко опанував СГД.

«Не можу передати відчуття і емоції, від того, як нас зустрічали люди в містах і селах, коли їхали колонами. Була гордість і сльози, коли бачив, як підтримували військових – дякували, підбадьорювали, махали руками, сигналили», - розповідає Сергій.

Перша позиція була у військовій частині у Вознесенську, де він колись проходив строкову службу. Там через 27 років зустрів свого командира роти, з яким служив строкову. Зараз він командир однієї з військових частин.

Отримуйте новини в Telegram

«Важкі бої були неподалік Лисичанська влітку  2022 року. Наша рота нарвалась на 25 мотострілецьку бригаду. Там було кілька десятків танків і БМП. Схоже, мабуть, було у другу світову - на нас йшов ряд танків, а позаду них піхота. Тоді було знищено 12 танків противника, решта розвернулися і втікали. Також ліквідовано кілька БМП. Наступ вдалося відбити. Ввечері в окоп прилетіли міни – отримав поранення. Мене евакуювали хлопці під артобстрілом»,  - пригадує Сергій.

Військовий каже, що збереженими життями він та побратими завдячують професійності командира, якому довіряли і готові були йти з ним хоч крізь пекло.

Сергій повернувся на фронт щойно завершив лікування. Невдовзі став головним сержантом взводу в 82 окремій десантно-штурмовій бригаді. Пройшов відповідну підготовку, а також - навчання в Німеччині, де підрозділ отримав техніку.

«Німці були вражені нашою тактикою бою. Казали, що ми безсмертні і вони ще в нас можуть повчитися. Інструктор, морський піхотинець, зняв з свого берета кокарду і подарував мені. Було зворушливо. Коли проводжали нас, в них сльози були на очах, бо знали, куди повертаємося»,  - каже військовий.

Після погіршення здоров’я - бійця перевели в тил на посаду командира відділення роти охорони ТЦК. Військовослужбовець долучається до оповіщення громадян.

«Мене ще рано списувати, поки живий - буду робити все, що можу, аби нищити ворога», - додає Сергій.