На Буковині тривають останні приготування до Маланки. В кожному селі Чернівецької області колективи вже обрали собі вподобані образи. На Глибоччині – сучасні танки і кораблі, а у Вашківцях – стародавня переберія. В селі Чортория, на батьківщині Івана Миколайчука – люблять традиційних героїв Маланки: козаки, діди, чорти. Цьогоріч хлопці будуть циганами.
Останні репетиції у Чорториї. Чоловіки випробовують свої костюми в русі. Адже попереду доба без сну. Вони йдуть маланкувати.
Андрій Сав’юк, маланкар: «Від дідів-прадідів передається. Треба передавати традицію, бо інакше зникне все»
Микола Захаров, маланкар: Мусимо сутку проходити, щоб люди нас подивилися, щоб ми всіх розвеселили
Михайло розповідає, костюм кожного маланкаря вартує більш ніж 2 тисячі гривень. Кошти вкладають власні, обов’язково образ доповнюють елементи з бабусиної скрині.
Михайло Костащук, маланкар: «Я циган, а в цигана є скрипка. Але це не така скрипка, щоб грати, а щоб гроші збирати. А капелюх найшов давно у скрині. Він мені тепер пригодився»
Випросив у своєї матері бабусину хустку і Микола.
Микола Захаров, маланкар: Хустку взяв у мами, пообіцяв, що нічого з нею не зроблю, буси взяв у братової жінки, пообіцяв, що нічого з ними не зроблю
Краєзнавець Михайло Грицюк каже, традиції маланкування у Чорториї дуже давні. Щороку, навіть за часів радянських заборон, чоловіки збиралися на Василія у коляду.
Михайло Грицюк, краєзнавець: «Маски були такі страшні, що ми малі боялися на вулицю вийти. Маланка мала свій дух. Люди хотіли перевтілюватися. Я ж ніколи королем не буду, а тут переодягаюся в кого хочу»
Зараз маланкарі навпаки, добрі і обов’язково жартівливі.
Михайло Грицюк, краєзнавець: «Суть у чому, розвеселити людей. Просто як мумія ходити – не цікаво, треба розвеселити людей, того обирали людей, які вміли чудити»
Також незмінна традиція - жінкам зась на Маланку. Чоловіки самі із задоволенням приміряють сукні та роблять зачіски.
Андрій Сав’юк, маланкар: Самі стиаралися, бігуді клали, чолку крутили, всьо самі
Але попереджають – це лише на один день.
Андрій Сав’юк, маланкар: «Жіночу роботу не роблю, лиш красують, показуюся, одягаюся на пару годин, а далі повертаюся в той вигляд, в якому завжди буваю
Обов’язковий атрибут на Маланку – транспорт. Машину також прикрашають.
Олександр, маланкар: Веретеня взяли у старих людей, це народне наше, і прикрашаємо ще машину такими соняшниками, щоб було гарно
Останній штрих зробили, костюм дошили, музику обрали – цигани всім табором готові маланкувати.
Читати ще: 15 січня - Фестиваль маланок відбудеться на Буковині.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
