Осучаснити сайти та сторінки у соцмережах: представників ОТГ Буковини вчили комунікації (ФОТО)

Як має виглядати сайт об’єднаної територіальної громади, щоб зацікавити як місцевих мешканців, так і потенційних інвесторів, в тому числі і туристів? Чим він повинен наповнюватись, а про що варто не писати? Як ефективно спілкуватися із своїми мешканцями з допомогою соцмереж та місцевих засобів масової інформації? Як досягнути прозорості та відкритості на офіційному сайті громади? На ці та інші питання намагалися знайти відповідь фахівці під час тренінгу для представників буковинських громад «Ефективна комунікація в ОТГ: ведення сайту та соціальних мереж».

«Враховуючи те, що ОТГ в Україні не так давно почали створюватись, вони ще так би мовити «входять у колію» свого розвитку. І одним напрямків цього розвитку є саме комунікація. Важливість такого спілкування зі своїми громадянами, в першу чергу повинно розуміти керівництво громади. Вони зацікавлені у тому, щоб розповідати іншим людям про свою роботу. Бо насправді об’єднані громади багато чого роблять, але не завжди про це всі знають, особливо місцеві жителі, для яких усе це і робиться. Хоча дуже важливо вміти доступно розповісти про успіхи», – говорить радник з питань комунікації Чернівецького ЦРМС Андрій Кучуран.

Він розповів представникам ОТГ Чернівецької області, які займаються комунікацією своїх громад із засобами масової інформації, про те, чим варто наповнювати сайт, щоб на нього заходило якомога більше читачів, а чого варто уникати у своїх публікаціях.

«Сайт громади має бути зручним для звичайного користувача. Рубрики розумно підібрані і наповнені необхідною інформацією. Не варто писати величезні тексти про керівника громади, описуючи його біографію. Але з іншого боку не потрібно забувати подати інформацію про його заступників, про керівників відділів. Бо ця інформація часто потрібна користувачам», – пояснює А. Кучуран.

Важливою також є повна інформація в рубриці «контакти». Представникам громад запропонували розглянути можливість опублікування поряд зі стаціонарним телефоном керівництва ОТГ ще й мобільний номер голови чи секретаря. Або купити робочий мобільний телефон із сім-карткою.

Поряд із розвитком та наповнюваністю офіційного сайту необхідно розвивати сторінки своїх громад у соціальних мережах.

«По соціальних мережах на сьогодні в Україні найпопулярнішою залишається Facebook, але якщо поряд з цією соцмережею ви будете розвивати ще й сторінку в Instagram – це піде лише на користь вашій роботі. Так само як і на сайтах, у соціальних мережах не потрібно писати довжелезні тексти до інформацій. Достатньо кілька гарних фотографій з їхнім коротким описом і такий пост набере більше переглядів, ніж велика стаття. Найгірше охоплення мають публікації, в яких ви робите посилання на youtube чи на інше джерело. А найкраще охоплення мають короткі відеоролики або прямі трансляції з якихось подій», – сказав радник з питань комунікації Чернівецького ЦРМС.

Писати інформативні, цікаві і водночас прості повідомлення на сайти громад намагалася навчити присутніх головна редакторка новин на «UA: Буковина» (Суспільне мовлення) Христина Гаврилюк.

«Однією зі складових вашої роботи так чи інакше є піар керівництва громади, вашої команди. У цьому плані вам легше у порівнянні з керівником області чи великого міста. Бо керівник невеличкого села чи ОТГ може стати героєм нашого сюжету, на відміну від мера великого міста чи керівника області. Оскільки реформа децентралізації, по крайній мірі на цьому етапі, не видається журналістам заполітизованою. Тому про неї готові знімати гарні сюжети, писати репортажі. У кожній із ваших громад є люди чи місця із цікавою історією, про які багато ЗМІ готові писати і розповідати. Лише потрібно їм підказати, де шукати. Це ви можете зробити на сайті або у розісланих прес-релізах», – пояснює Христина Гаврилюк.

Вона поділила присутніх на 4 умовних команди і дала кожній команді окрему кризову ситуацію – хабар, масове отруєння, повінь та релігійний конфлікт. Кожна команда мала придумати одне інформаційне повідомленні для ЗМІ і одне повідомлення для мешканців громади.

«Чим вони повинні відрізнятися? Місцевим мешканцям не надто цікаві деталі тієї чи іншої ситуації, їх більше цікавлять поради як їм діяти. Вам потрібно їх заспокоїти і водночас не втратити репутації. А для журналістів цікаві саме деталі тих чи інших конфліктів, наслідки надзвичайних ситуацій, кількість руйнувань, постраждалих тощо», – роз’яснила Х. Гаврилюк.

На таке завдання новосформованим командам дали по 10 хвилин. Присутні впорались із завданням та підібрали необхідні слова, щоб з одного боку заспокоїти місцевих мешканців, а з іншого повідомити затребувану інформацію для засобів масової інформації.

Читайте також: Зарплати вищі, ніж у Румунії та нові амбулаторії або як реформується медицина на Буковині.