Освідчення у лікарняній палаті – історія військового з Чернівців та його нареченої

Просто у лікарняній палаті аеророзвідник 94-го батальйону 107 окремої бригади Сил територіальної оборони Буковини Артем Хребет освідчився коханій Яні, пише Медіа агентство АСС. Артем із Миколаївщини, і після строкової служби у Чернівецькому прикордонному загоні залишився у обласному центрі. А коли почалась велика війна, пішов до військкомату.

 «Я зайшов туди, одразу кидаю військовий квиток на стіл, кажу: оформлюйте мене. На мене з такими великими очима: ви хто? Кажу: Держприкордонслужба, старший сержант, оперативний резерв, ви не викликали, я сам з’явився, прийшов», - сказав Артем Хребет, військовий сил тероборони Буковини.

Боєць у складі підрозділу тримав оборону на Донеччині у Торецьку, потім працював на Луганщині.

Отримуйте новини в Telegram

«Я перейшов в аеророзвідку, в нас така дуже потужна команда склалась. Кожен розумів свою роботу, кожен один одного підтримував. Десь вчив ще чомусь ліпшому. Кожен мав якісь свої здібності. Наш колектив таку гарну роботу провів за цих три місяці, налупили досить так нормально», - додав військовий.

Ще до цих буремних подій Артем на сайті знайомств зустрів Яну. Спершу спілкувались, як друзі, каже буковинка. А згодом – почали зустрічатись. Відтоді – постійно на зв’язку, Яна щоразу чекала звістки коханого з фронту.

«Він постійно мені обіцяє: я напишу, коли буду на позиції. Знайду хоч хвилину, щоб написати: живий-здоровий, все добре. Дивлюсь: ніч. Він нічого не написав, приходить день  - нічого не написав. Потім я набрала його маму, і десь через дві години вона повідомила, що сталась така прикра ситуація», - розповіла Яна, наречена Артема.

18 червня на Луганщині Артем із побратимами виїхали на бойові позиції та потрапили під масований мінометний обстріл. Від їхньої машини не зосталось нічого. Військові отримали важкі поранення.

«На лівій нозі я зрозумів, що до коліна в мене нічого немає. За праву взявся – ще щось трошки теліпалося. Я такий розумію: щось треба робити. Не знаю, як, я відкрив двері, виповз з машини. Хлопці, які прибігли на допомогу розповідають, що я проповз добрих 100 метрів, я кричав, я закликав позиції про допомогу, про евакуацію. І коли прибігли хлопці, вони наклали турнікети і питають: що, де і як, поясни. І я кажу: спереду водій, ззаду від нього одразу – пасажир. І на той момент мені вдалося врятувати двох побратимів. Тобто, їх забрали, були всі живі. На жаль, до лікарні доїхали не всі, один стік кров’ю», - продовжив Артем.

Зараз Артем лікується у Київському шпиталі, під час відпустки з ним була і Яна. Військовий довго не вагався - розвідав, які улюблені квіти коханої та розмір каблучки, й зробив рішучий крок.

Якою була реакція дівчина та про плани на майбутнє - дивіться у відеосюжеті.