На фото Олег Лакуста
Начальник управління КОРД в ГУНП в Чернівецькій області Олег Лакуста, який понад 20 років служить в органах внутрішніх справ, брав участь та керував спецопераціями із затримання особливо небезпечних злочинців, виконував завдання на сході під час антитерористичної операції.
Отримуйте новини в Telegram
Водночас з перших днів повномасштабного вторгнення рф поліцейський командував однією з рот, яка у складі полку спеціального призначення НПУ «Сафарі» брала безпосередню участь у визволенні Ірпеня, виконувала інші бойові завдання у Київській, Сумській областях. А також брала активну участь у наступальній операції на Харківщині, зокрема, у визволенні населеного пункту Руська Лозова, штурмуючи висоти разом зі зведеною тактичною групою «Адама», пише Медіа агентство АСС з посиланням на Цензор.нет.
А коли спецпризначенці на Запоріжжі потрапили під потужний ракетний удар ворога, евакуйовував поранених.
Своє ж поранення дістав вже на Донеччині, коли виконував бойове завдання у складі зведеного загону бійців КОРД. Тоді вночі «вагнерівці» зайшли за Бахмут, а група поліцейських, якою він командував, підтримала військових, і вони разом зупинили наступ ворога.
– Ви зараз перебуваєте на лікуванні після поранення. Ви його дістали в боях за Бахмут?
– Так, це було в районі Бахмуту.
– А що саме це був за бій?
– Були дані про прорив противника в передмісті Бахмуту. Нашим завданням було цей прорив, скажімо так, усунути. Ми підтягнулись ближче і вийшли на вогневі точки. Напоролись на загороджувальний вогонь артилерії противника. Та нам вдалося закріпитись на позиціях. Нічого такого надприродного.
– Ви керували групою?
– Так, однією з груп було доручено керувати мені.
Дивіться нас на YouTube
– Коли почалася повномасштабна війна, чому ви прийняли рішення піти воювати? Ви ж перебували у Чернівецькій області, яка була однією з найвіддаленіших від лінії фронту і найбезпечнішою в перші місяці наступу росіян.
– Слухайте, за дуже короткий час усім стало зрозуміло, що це стосується кожного, незалежно від того, в якій області ти перебуваєш. Чи це область на лінії фронту, чи, як ви сказали, в глибокому тилу. І кожен має докласти зусиль, щоб якомога швидше вибити ворога з нашої землі.
У день наступу нас підняли по тривозі й дали завдання – прикриття стратегічно-важливих об’єктів, які потенційно могли стати об’єктами нападу. Наприклад, аеропорт.
Коли вже стала більш зрозумілою обстановка в області й надійшла вказівка про формування зведеного загону, який би виконував певні бойові завдання, співробітники зі складу нашого підрозділу поїхали в Київ.
– Після визволення Київщини поїхали з полком «Сафарі» на Харківщину?
– Спочатку була Сумщина, потім Харківщина й Запоріжжя.
– Під час ракетного удару тоді в Запорізькій області загинуло багато ваших колег-поліцейських, офіцерів КОРДу. Ви були десь недалеко, коли це сталось? Не евакуйовували своїх?
– Від місця, куди влучила ракета, я був десь метрів за 17. Після влучання чую «стрелкотню». Маякую по рації «кругова», бо подумав, що зайшла група росіян. Але дуже швидко стало ясно, що це детонує БК. Бо ми мали виходити, і він уже був у машинах.
Коли зрозуміли, що це БК, почали операцію з евакуації.
– Усіх, хто вижив, встигли витягти і врятувати?
– Устигли. Тоді під час ракетного удару що місцевий підрозділ поліції, що підрозділи протипожежної служби, що підрозділи медичного забезпечення дуже чітко відреагували й надали підтримку так, як це належить робити.
Новини Медіа агентства АСС є у Viber
– Після того, що сталося, бійців КОРДу вивели з «Сафарі»?
– Так, оскільки було багато загиблих і поранених, продовжувати виконувати завдання тією кількістю бійців, яка залишилась, не було змоги.
– Що було після цієї трагедії на Запоріжжі?
– Ті співробітники, які дістали поранення, після проходження курсу лікування і реабілітації продовжили підготовку на місцях. Потім був зведений загін, який складається зі співробітників КОРДу, – й далі продовжили виконання завдань там, де була у цьому потреба.
- Що найважче на війні?
– Я не знаю, що на війні є простим.
- Готові, як ми бачимо, не всі. Чимало було тих, хто поїхав у ту ж саму Чернівецьку область, щоб там пересидіти.
– Тих, хто тікав, не варто називати чоловіками. Я можу сказати, як ми їх називаємо, але це буде не літературно.
Ми якось під ранок приїхали з-під Ірпеня на базу й усі дуже хотіли спати, бо стомились. Я щойно вийшов від Бетона (позивний командира полку Сафарі. – авт.), заходжу в розташування і чую гучний регіт. Я до них – пацани, ви чого не спите? – а вони показують фото, на якому затриманий на кордоні персонаж у жіночому бюстгальтері. Хіба таке назвеш чоловіком?
Читайте також всі новини Чернівців.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
