Президент України Володимир Зеленський підписав законопроект про ринок землі. Про це сьогодні, 28 квітня повідомила пресслужба Офісу президента. Документ вступить у дію 1 липня 2021 року.
Нагадаємо, що законопроект підтримала більшість народних депутатів на сесії Верховної Ради 31 березня, вночі, о 00:40.
Прийнятий законопроект запустить ринок землі в Україні трохи більше як через рік - у липні 2021 року. Відтоді й до 2024 року право купувати землю матимуть лише громадяни України.
Придбати можна буде не більше 100 гектарів в одні руки. А з 2024 року - 10 тисяч гектарів. Проте, землю таких розмірів зможуть купувати лише юридичні особи.
Крім того, згідно з законопроектом, землі державної та комунальної власності продавати буде заборонено. Ту, яка у власності громад, можна буде лише здавати в оренду.
Юрособи, які не є громадянами України, можуть набути право власності на землю лише за умови схвалення на референдумі.
На думку голови Асоціації сільгоспвиробників Чернівецької області Лілії Бортич, прийнятий Верховною Радою законопроект не розв'язує проблем, з якими стикається нині аграрне середовище.
Пані Лілія стверджує, що наразі прийняття цього закону не обґрунтоване жодними економічними розрахунками. Адже країна вже 6 років у стані війни. Крім того, нині в країні вирує пандемія коронавірусу, яка завдає чималих збитків українській економіці. Тож навіть 100 гектарів в одні руки наші люди не зможуть дозволити собі купити наступних кілька років.
“У нас спад виробництва, зокрема, й аграрного. Але разом із тим, маємо підняття цін на засоби виробництва. І ситуація навряд чи стане кращою до 1 липня 2021 року, що фермери в селі одразу зможуть купити по 100 гектарів, як почне діяти закон.
Зараз це виглядає, як переділ власності. Як у 90-ті, коли ваучери були відкриті й всім можна було продавати, люди продавали за копійки, тому що тоді треба було виживати.
В тому стані, в якому зараз перебуває наша економіка, люди будуть дешево продавати цю землю тільки для того, щоби вижити та мати можливість придбати найнеобхідніше.
Тому, на мою думку, в тому вигляді, в якому зараз цей Закон є, він навряд чи дасть поштовх економічному розвитку сільських територій”, - каже Лілія Бортич.
Крім того, з огляду на те, що з 2024 року землю хочуть дозволити продавати іноземним інвесторам, цей закон не має запобіжників, які унеможливлювали би те, щоби люди, в яких є вільні кошти, купували землю не для того, щоби працювати на ній, а лише задля збереження своїх коштів.
“Такими запобіжниками могла би бути неможливість перепродати придбану ділянку протягом наступних 10 років. Щоби люди, які купують, розуміли, що роблять це не для спекуляції, а для того, щоби на ній працювати.
Ще один запобіжник - ті юридичні особи, які купують землю, повинні мати статус сільгоспвиробника. Знову ж таки, щоби вони купували землю не як фінансовий інструмент, а для розвитку сільського господарства”, - каже Лілія Бортич.
Інакше може повторитися ситуація, подібна до нинішньої - землі пустують, а їхній власник не зобов’язаний щось на ній робити. А нинішні мізерні податки за землю ще й не стимулюють людину обробляти її.
“Можна довго говорити про переваги та недоліки цього закону. Але повірте, те, що приймають уночі, о 00:40, без обговорень у сесійній залі та без жодних кроків до діалогу з тими, для кого цей закон створювали - з аграріями, не приймають для людей”, - каже пані Лілія.
Однією з причин прийняття законопроекту була вимога Міжнародного валютного фонду. Однак, Лілія Бортич запевняє, що нас вводять в оману.
“МФВ, буцімто, змусив нас прийняти цей закон. Інакше ми б не отримали гроші від них… Я була у складі робочої групи, яка зустрічалася з місією МВФ в Україні. І представники фонду запевняли, що їхнє завдання - зробити так, щоби Україна стала країною з ринковою економікою. А щодо моделі земельного ринку їх абсолютно влаштовував польський варіант”, - каже пані Лілія.
Водночас економіст, голова громадської організації “Центр реформ та розвитку - Чернівці” Марина Кирилюк не поділяє таких песимістичних настроїв аграріїв.
“Розумію агросектор. Він звик працювати за конкретних старих умов. До прикладу, аграрії звикли мати паї в оренді. Зараз же доведеться освоюватися в нових умовах, а людей завжди лякають реформи та зміни.
Тепер є ризик, що за ринкових умов за землю доведеться платити більше, або з’явиться хтось інший, хто запропонує кращі умови за цю ж ділянку.
Крім того, в аграріїв є страх перед конкуренцію, бо тепер для ведення свого бізнесу їм доведеться приймати інші рішення, інакше вони нестимуть більші витрати у виробничому процесі”, - каже економістка.
З іншого боку, Марина Кирилюк зазначає, що спочатку закон був дуже недосконалим та мав певні недопрацювання. Мова про кількість землі, яку можна було придбати в одні руки, та про продаж іноземцям.
“Ми живемо в демократичній країні, де працюють ринкові умові. За 100 років ринкова економіка показала, що є значно кращим інструментом розвитку країни, аніж ручне керування, притаманне авторитарним країнам”, - стверджує фахівчиня.
За її словами, до появи ринку землі, в Україні панував ручний режим керування. Тобто влада мала важелі впливу на процеси, пов’язані з землею. Відповідно, у тих, в кого були ці важелі, спокуса скористатися цим для власного збагачення. Внаслідок чого була велика кількість земельних суперечок та зловживань.
“А ринок - це виклик. На ньому виграє сильніший, розумніший, кмітливіший, креативніший, можливо навіть хитріший. І той, хто багато працює.
На мою думку, добре, що в нас з’явилася додаткова опція. Мені здається, що вона могла б надати нового дихання ринку землі. І насправді лише сприятиме розвитку агросектору, який завжди був пріоритетною галуззю в Україні, а враховуючи ситуацію, що склалася на нашій планеті через пандемію, виробництво агропродукції буде в топі в усьому світі”, - резюмує Марина Кирилюк.
За словами політолога, голови правління "Центру актуальних місцевих ініціатив" Михайла Павлюка, головна проблема полягає в тому, що чинна влада усунулася від діалогу і від роз’яснювальної роботи з аграріями.
На думку політолога, чиновники повинні сісти в автомобіль і поїхати районами та об’єднаними громадами, аби поспілкуватися з людьми, щоби вони мали більше потрібної інформації.
“На моє переконання, чогось страшного в законопроекті немає. Він створює ринок землі в Україні. Ніхто не збирається експропріювати, забирати чи націоналізувати землю в людей.
Просто тепер ділянка буде власністю і фізичної/юридичної особи, яка придбала її, і об’єднаної громади. Бо якщо на купівлю не буде волі однієї зі сторін, то отримати землю приватна особа не зможе”, - каже Михайло Павлюк.
За словами Михайла Павлюка, законопроект обговорювали тривалий час та вносили до нього чимало змін, переважно запропонованих опозиційними до влади фракціями та ними ж, зрештою, і проголосований. Зокрема, мова про неможливість купівлі понад 100 гектарів в одні руки, неможливість продавати землю державної та комунальної власності, продавати землю громадянами.
“Але дискусію з людьми владі все одно рано чи пізно доведеться розпочати. Тому що суспільство не може весь час бути у полоні здогадок. Бо якщо люди самі домислюють факти через брак інформації, з часом вони формують недовіру. Потрібно пояснювати людям, що це загальносвітова практика”, - каже Михайло Павлюк.
За словами політолога, НЕ мають ринку землі лише близько 5 - 7 відсталих держав з авторитарним режимом. Тому Україна повинна рухатися в цивілізованому напрямку, а громадяни повинні розуміти, для чого держава робить ці кроки - щоби стати інтегрованою до європейського суспільства. А це приверне увагу й іноземних інвесторів.
“Це хоч і невпевнений та обережний крок влади, але він на часі. Просто політикам і чиновникам не потрібно боятися брати на себе відповідальність і йти до людей та пояснювати свої дії. В нас виросло вже ціле покоління людей, які все своє життя лише чули те, що ринок землі відкладається. З 2001-го щороку ми чуємо, що це необхідно та є загальносвітовою практикою. Але його постійно продовжували відкладати.
Натомість, з 2011 року регулярно продовжують поки ще чинний закон про мораторій на продаж земель”, - розповідає Михайло Павлюк.
Читайте також: Думка дня: Ігор Буркут щодо закону про ринок землі
Та все ж в аграріїв виникає чимало запитань щодо прийняття закону в такому вигляді. Адже країну не підготували належним чином до відкриття ринку землі.
Зокрема, наразі немає обліку сільськогосподарських земель, не визначені їхні нинішні користувачі та межі всіх земельних ділянок. Годі вже й казати про відсутність оцінки стану, типу, складу та якості земель.
Крім того, немає механізму перевірки покупців на пов’язаність між собою. А відтак, немає гарантій того, що в одні руки продаватимуть справді лише 100 гектарів - купівлю ділками земель через підставних осіб ніхто не скасовував.
Крім того, навіть фахівці не змогли побачити в законі точного формулювання щодо заборони продажу державних земель. Абсолютно незрозуміло - їх не можна буде продавати ніколи чи лише до 2024 року.
Нарешті право на володіння землею надали також банкам, якщо власник землі, що отримав кредит, віддав її під заставу і не виконав боргових зобов’язань. А це може призвести до того, що в Україні після появи ринку землі будуть виникати, як гриби після дощу, кредитні спілки та банки, що надаватимуть фермерам кредити з кабальними умовами задля того, аби потім відчужити землю та привласнити її собі.
Лілія Бортич про виживання аграріїв у нових умовах:
“Зараз повторюється історія 2008 року, коли була криза і тільки аграрії змогли вивести з неї Україну.
Це ж повторилося і 2014 року, коли в нас розпочалася війна. Тоді також вийшли з кризи тільки завдячуючи аграріям.
Зараз маємо ще одну кризу. Недолугі кроки Уряду щодо запровадження ринку землі призвели до того, через що аграрне середовище почало сильно “трусити”. Зрештою, вперше за 3,5 роки в агропромисловій галузі України стався спад.
Та ми все одно будемо працювати та виживати й надалі. І попри все виживемо, як і завжди. Але нам набридло, що ми живемо в країні, де кожен новий Уряд обіцяє чути аграріїв - людей, які годують країну. З кожним наступним Урядом ми дедалі більше розуміємо, що ми самі по собі й повинні виживати самотужки.
Але кожного разу енергію, яку варто було б спрямувати на розвиток та створення нових робочих місць, ми витрачаємо на боротьбу”.
Автор: Олександр ЮХИМЕЦЬ
Дивіться нас на YouTube
Від редакції:
Підтримайте якісну журналістику!
Інформаційне агентство АСС - це незалежна медійна платформа, яка працює об`єктивно, оперативно та точно. Вже 5 років ми подаємо нашим читачам лише якісні та перевірені новини. Втім, через кризу та карантин, наші рекламні доходи відчутно зменшились! Відтепер ви можете допомогти нам не лише лайком чи репостом, а й донатом.
Кожен донат - ваша підтримка нашої роботи!
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
