Перша згадка про Лужани датується 1453 роком, пише Медіа агентство АСС. Тоді боярин Федір Вітольд придбав Лужани у боярина Кості Вранича за 400 турецьких золотих. І найстаріша на Буковині церква теж офіційно датується 1453–1455 роками, коли село перейшло у власність ктитора (благодійника) Федора Вітольда. На підтвердження цього у храмі є напис на старослов'янській.
За різних правлінь храм використовували як фортецю, про це свідчать вікна-бійниці. Впродовж 19 століття, коли до неї прибудували дерев'яну частину, церква отримала сучасного вигляду.
«Це унікальна споруда та об’єкт, де зберігається комплекс історичних, культурних і археологічних пам'яток. На старих картографічних документах 1770 р. є позначення храму, як домінанта і осердя агломерації населеного пункту. Багато дослідників вивчали цей феномен. У 2009 році за сприяння обласної влади та громади провели археологічні розкопки. Несподіванкою, хоч і передбачливо, навколо церкви виявили кладовище. А це понад 200 поховань від XV до XVІІІ століття. Там же й знайшли прикраси, монети, речі ужитку. Також унікальними є фрески. Навіть і з зображенням ктитора на коні. Пройшло уже 15 років з моменту археологічних досліджень, і варто б знову привернути увагу людей до цієї святині. Бо найбільша цінність - історико-культурна. Це унікальні археологічні знахідки, щоб глибше пізнати минуле», - зазначив археолог і науковець Микола Ільків.
Отримуйте новини в Telegram
Церква зведена за принципом хатнього типу. Цінними є фрески, яким понад 500 років. Вони розписані в класичному візантійському стилі, який зустрічався на території Київської Русі. Їх відшукали під шаром штукатурки.
У Краєзнавчому музею на виставці представили майже сотню монет, серед них і срібні угорські денарії. А у похованнях знайшли бронзові сережки, персні, прикраси.
«Національна історія - це найвагоміший аргумент національного самоствердження українців як народу, це духовна сила, яка передається через національну памʼять. Історичні памʼятки, особливо національного значення, потребують уваги і підтримки влади всіх рівнів навіть в умовах війни. Мусимо реставрувати, ремонтувати, підтримувати, робити туристично привабливими. Колись у першій половині XV ст. спорудження цього одного із перших камʼяних храмів було надзвичайно дороговартісним. Але будівничі не пошкодували на нього коштів. Професійний рівень художників - авторів фресок - надзвичайно високий. З подібним розписом мистецтвознавці нараховують тільки три храми у Європі. На жаль, зараз ми не можемо похвалитися таким відповідальним ставленням до цієї святині як наші предки. Церква досі перебуває у статусі безхазяйного майна», - розповіла Оксана Палійчук, освітянка, депутатка обласної ради та жителька Лужан.
Мамаївська сільська рада торік розпочала процес оформлення права власності на цю святиню. Далі - виготовлення необхідної правової і технічної документації. А це дозволить брати участь у проєктах та залучати коштів на реставраційно-ремонтні роботи храму, археологічні дослідження.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
