Фото: МА АСС
- У Чернівцях дуже часто є перебої з подачею води – прориви, аварії, розкопки. Городяни задають логічне питання – чому раз і назавжди не вкласти кошти у мережі і не вирішити проблему. А то, мовляв, всі ресурси ви кидаєте на ремонт доріг.
- По Водоканалу ми націлювались на ті проєкти, де є економічний ефект. Це заміна труб по станції «Очерет» на 8 мільйонів гривень, роботи по вулиці Дзержика. Ми вкладаємо суму з бюджету, але вона окупиться швидко, за 2-3 роки. Наразі тариф збитковий. Мережі на 80% зношені. А наше завдання – це безперебійне водозабезпечення. Впевнений, що до кінця наступного року всі наші наміри і реалізовані завдання зменшать втрати води ледь не на 90%. Це наша стратегія. Ми працюємо на найбільш аварійних ділянках. І лише по водогону і лише проблемні місця – це сума ремонту на 400 мільйонів гривень. Масштаби розумієте. А за 2021 рік Водоканал зібрав 180 мільйонів, ще 120 мільйонів ми додали з бюджету. А це могло б піти на розвиток міста. Виходить, платимо за споживачів. Звідки брати ресурси, аби замінити труби? Лише інвестиційна складова у тарифі. Люди мали б платити більше за воду, аби той надлишок ми давали на інвестиції. Це заміна мереж, нове устаткування, сплата по кредиту. Це єдиний вихід. Іншого виходу нема. Бо щодня витікають наші гроші. Зараз навіть якщо городяни не бачать, то я скажу – витоки зменшились суттєво, керівництво Водоканалу працює добре. Економія шалена, на мільйони. А збільшення тарифу повернеться людям корисним ефектом.
- Зараз на багатьох вулицях у місті тривають ремонти. Навіть там, де здавалося, що ремонт не настільки критично потрібний. А це суми ледь не 200 мільйонів гривень. Чи не краще ці кошти було б спрямувати для ЗСУ? Війна ще ж не завершилась.
- Ми все робимо для перемоги. Є кошти для ремонту і ми їх використовуємо по суті. Гадаю, воїнам важливо повернутись у місто, яке робить багато для свого покращення. Благоустрій, дороги, тротуари – це обличчя міста. А щодо допомоги ЗСУ – ми на всі запити від військових відповідаємо позитивно. І немає жодного незакритого питання, що просять – все даємо.
Зараз або у роботі, або уже здані 15 об’єктів. Ремонтуємо поточно, а хотілось б капітально. Якраз зараз ми проєктуємо багато доріг на капітальний ремонт. Це і Щербанюка від Головної до Небесної Соті, частина Кармелюка, Кобилиці, Богуна-Горького у роботі. Сподіваємось другий шар асфальту на Рівненській покладемо. Після перемоги процес ремонтів піде ще швидше. Є локації, де самі ми не потягнемо і проситимемо допомоги держбюджету. Це, приміром, вулиці Південно-Кільцева, Головна. На ці роботи підуть сотні мільйонів гривень.
А там, де капремонт, там колосальна робота по підготовці. Це ж слід узгодити із балансоутримувачами – водоканал, газ, обленерго, зливові мережі, інтернет, спецзв’язок. Якісний проєкт може забрати і рік часу від ідеї до проведення тендеру.
- Як плануєте зробити центр міста пішохідним і вивести автомобілі за межі історичної зони?
- У 2023 році будемо вулицю Заньковецької робити другою пішохідною у Чернівцях. Вона логічно з’єднає центр міст з площею Філармонії. У контексті побудови дворівневого паркінгу на Соборній площі на 440 місць, нам вдасться перенаправити потік авто саме туди і звільнити центр. Тоді з площі Філармонії через Бетховена можна буде гуляти на площу Пресвятої Марії. Концепція пішоходизації Чернівців. Це плани стратегічні на десятиліття. Ми міркуємо не лише про підземні паркінги. Можуть бути і наземні на 30-40 автомобілів. Уже ведемо переговори. Навіть на Філармонії може з’явитись підземний паркінг. У 2023 році будемо ще активніше працювати на дорогах, стане більше капремонтів. А це дасть комфорт для мікромобільного транспорту, хороше покриття зменшить шумове навантаження, машини менше розбиватимуться. Тобто ми працюємо над проєктами, як тільки з’являтимуться кошти – відразу у роботу.
Пішоходизація подобається донорам. Якщо вулиця стає пішохідною, то за рік на 30% збільшується бізнес-активність. А це робочі місця, податки.
- У 20 мільйонів гривень обходиться місту ремонт тротуарів. Роботи ведуться на 8 локаціях одночасно. Ви кажете про спільний «дизайн-код». Що маєте на увазі?
- Я відвідував багато закордонних конференцій, їздив містами. Якщо раніше цікавила архітектура, то зараз я все більше уваги звертаю на благоустрій. Питання дизайн-коду є дуже актуальним для нас, для Чернівців. Коли проєктуємо вулиці, ми розуміємо, що треба збирати все, як з юнітів: має бути один тип зупинок, один тип бруківки. За кордоном, у 90% містах – це є певний тип бруківки, яку потім навіть легше замінити. Вона зазвичай середнього формату. Формат, який ми вибрали для всіх тротуарів, він надалі буде закріплений в правилах благоустрою. Я вважаю, що це правильне рішення, нам варто рухатись до дизайн-кодів у всьому: і вивіски, і вигляд тротуарів. Ця «циганщина», як на вулиці Франка, цей дрібний формат каменю виглядав не дуже красиво, коли кожен викладав різну бруківку навпроти свого магазину. Хоча деякі підприємці і гранітну бруківку виклали, досить якісно зробили. Але, на мою думку, тротуар однієї вулиці має виглядати однаково.
Щодо озеленення – ми можемо для різних вулиць використовувати різні породи дерев. Щодо мощення – таки треба приймати рішення по уніфікації.
Мощення скверів, мощення площ має виконуватись з дорогих матеріалів крупного формату, з якісних та натуральних матеріалів, плюс питання якісного виконання робіт.
- А хто має пильнувати за якістю та цільовим використанням коштів, аби потім не писали, що «у Чернівцях на ремонті вулиці вкрали 8 мільйонів гривень»?
- Це історія про вулицю Гагаріна. Тема завищених цін неправдива, розслідувачі у статті не врахували безліч факторів, котрі збільшують суму кошторису. Мовляв, ціна бруківки 1500 гривень за квадратний метр, а у нас – 3600 гривень. Але ціна у кар’єрі і ціна на об’єкті з доставкою, розвантажуванням, складуванням, повторним навантажуванням і багато іншого – чомусь не взялась до уваги. І зрештою, ми вирішили на Гагаріна викладати нову гранітну бруківку, а не стару базальтову. По-перше, вона не має цінності, бо укладалась за радянських часів, а не Австро-Угорщини, по-друге, вона крихка. 30% уже пошкоджено, ще частина руйнується у процесі демонтажу. Тому вирішили, що на центральній частині вулиці буде стояти гранітний камінь, а ближче до узбіччя (де менше навантаження) – базальтова. Решта іде на зберігання у МіськШЕП. Я розумію, що при всіх владах існувало таке поняття як «відкат». Тому у людей криза довіри. Але ми щодня доводимо, що ця історія не про нас. Ми справами доводимо, що все робиться на совість і кошти на 100% використовуються за призначенням. Зрештою, є правоохоронці, котрі будь-коли можуть перевірити скільки і куди витрачається з бюджету.
- У вас і особлива філософія зі сквериками. Раніше це не було в пріоритеті. Чому це важливо?
- Ми зараз працюємо над громадським простором навколо кінотеатру «Чернівці», працюємо над Театральною площею, переоголосили конкурс щодо Центральної площі. Після громадських консультацій стало очевидно, що попередній конкурс, який проводився без громадських консультацій, абсолютно не відповідає вимогам. Тобто те, що хотіли люди, і те, який був проведений конкурс – це дві великі різниці. Тому визнали за доцільне провести повторний конкурс з урахуванням напрацювань громадських консультацій, отримати переможця і з ним заключити угоду на розробку самого проєкту. Для нас це дуже важливий об’єкт, я б дуже хотів, щоб ми за нашої каденції втілили його в життя.
Так само і парк Шевченка. Зараз провели громадські консультації, будемо оголошувати конкурс. Сподіваємося, що дуже багато організацій будуть зацікавлені зробити парк сучасним і комфортним.
Парк Жовтневий - складний об’єкт. Там зараз п’ять організацій залучені: гідротехніки, геологи, геодезисти, охорона довкілля. Ведеться ціла наукова робота, пишуть дендроплан – які цінні породи ростуть, що зберігати слід, що висадити. Треба підготувати якісний проєкт, аби подаватись з ним на ДФРР чи на гранти.
Отримуйте новини в Telegram
Також працюємо над сквериком Вишиванки. Можна говорити, що це один простір із площею Соборною, але ми все-таки розмежовуємо ту частину, яка йде по вулиці Героїв Майдану вверх та ту, яка йде вниз. Дуже багато вже говорили про те, що монумент, який стояв, знаходився на вісі собору. Всі архітектори, містобудівники, фахівці в один голос говорять - не може бути нічого на вісі собору. І вони радять, якщо і будуть якісь інсталяції чи пам’ятники – розосереджувати їх по скверу. Тому по цьому скверу теж плануємо почати роботу не залежно від тої частини Соборної площі, де має бути підземний паркінг. У сквері є цінні породи дерев, тому підземним паркінгом ніхто під той сквер лізти не буде. І на наше переконання, та частина, яка була під монументом, має стати частиною скверу імені Дня вишиванки. І там, попередньо, ми бачимо в одній зоні - пам’ятник Івасюку, а в іншій зоні - інсталяцію, пов’язану з вишиванкою. Тому, що ми маємо підкреслити і чернівчанам і туристам, що День вишиванки – це заслуга чернівецької молоді, студентів університету.
- До речі, говоримо про інсталяції та пам’ятники – а що з погруддям Воробкевичу, який був у скверику біля ЧНУ?
- Щодо погруддя Воробкевичу. У нас, на жаль, у тому конкурсі, який відбувся, були такі роботи, що журі не присудили взагалі першого місця. Знову стоїть дилема. Я спілкувався з багатьма людьми, яким це болить, і мені це болить, бо це мій особистий гештальт, щоб пам’ятник Воробкевичу провернувся туди в сквер. Більше того, ми спілкувалися з меценатами, які готові це оплатити, тому можливо не треба буде бюджетних коштів на його виготовлення. Але зараз кілька людей з патріотичного середовища до мене зверталися з тим, щоб все-таки (оскільки це була скульптура в гіпсі Миколи Лисаківського) відновити погруддя, просто в довговічних матеріалах. Можливо, постамент зробити з граніту, а саме погруддя – з бронзи. Будуть офіційні звернення, ми їх будемо розглядати та аналізувати, можливо це буде найкращим виходом із ситуації. І пам’ятник повернеться до скверу, і автора вшануємо. Він зробив достойний бюст, але на той час не було грошей на виготовлення пам’ятника, який буде стояти століттями. Якщо громада з цим погодиться, ми замовимо виготовлення та встановимо його. Це може бути досить швидко.
- Часто доводиться чути нарікання на роботу Зелентресту – нібито, рубають дерева наліво-направо, і відбувається масова чистка. Чи кожне знесення має відповідний дозвіл і акт?
- Буквально сьогодні в мене була зустріч з активісткою, яка відстоює каштани на вулиці Кафедральній. Ми зустрілись з нашим Зелентрестом і, в принципі, ми порозумілись. Як виявилось, ми в цьому питанні абсолютні однодумці. Багато ми роз’яснили активістці, багато питань важливих підняла й активістка, і ми погодились з цим. Тут будемо працювати з громадськістю і роз’яснювати, що на тих вулицях, де планується заміна дерев, не йде мова про «зрізати та нічого не посадити». Втім і такі випадки є. Я дуже сподіваюсь, що ми знайдемо кошти в бюджеті і зможемо краще озеленювати місто. Висаджувати повноміри, а не маленькі деревця, з яких 90% не приживаються, ламаються.
Зелентрест, звичайно, має відповідальніше підходити до зрізу рослин. Аргументувати зрізи та зустрічатись з людьми для обговорення. Має відбуватись комунікація, тоді питання зрізу дерев будуть в місті спокійніше відбуватись.
- У Садгорі зводять модульне містечко. Знаю, що за умовами донора розголошувати деталі – не можна. Втім, наскільки це хороший шлях вирішення житлового питання для ВПО?
- По тій ціні, яку ми бачимо, що наші донори встановлюють з розрахунку на квадратний метр, то доцільно вже будувати капітальні будинки, тому що модульні будинки - це ж тимчасове житло. Ми, звичайно, донорам дуже дякуємо за допомогу, бо проблема є – не всі внутрішньопереміщені особи мають, де жити. Це німецька організація GIZ, також чехи нам мають ще 6 модулів поставити, закриємо питання з житлом для кількох сотень людей.
Ми виходимо з того, якщо кошти будуть, доцільніше будувати. Я думаю, що багато донорів це зрозуміли. У нас зараз є заявки, ми підтвердили, що є земельні ділянки, де ми можемо будувати вже капітальне житло. Думаю, що треба рухатися до капітального будівництва, модульні - не на довго. Це тимчасове житло – від 3 до 5 років експлуатації. Але люди самі в таких будинках не хочуть жити, адже вони не відповідають навіть нормам звичайної панельної квартири.
На мою думку, якщо люди втратили житло, можна видавати їм сертифікати та ті квадрати. І люди могли б на вторинному ринку купляти квартири, це розумне рішення. Якщо люди приходять з сертифікатом, банк напряму в руки гроші не дає, а перераховує вже продавцю, а право власності переходить ВПО – це нормальний вихід.
- У контексті економії електрики та теплоносія важливо займатись і утепленням. Знаю, що є програми термомодернізації. Розкажете детальніше?
- Ми розуміємо, що неутеплені будинки значно більше з’їдають газ, враховуючи ще нашу ситуацію, коли власного видобутку нам не вистачає. Завдання економити цей газ, і кращого шляху, ніж термомодернізація, немає. Працюємо над проєктами у школах №6, №20, почали роботи на міській лікарні №1 на Рівненській, робота триває в пологовому будинку, який теж треба утепляти. Це такі живі проєкти, донори на це можуть давати навіть гранти. Ми можемо подаватися на державні фонди, по програмах співфінансування, але кошти дають спроможним, тим у кого є проєкти. Наше завдання підготувати якусь кількість проєктів, тоді ми будемо готові освоїти гроші. Таким дають гроші.
Термомодернізація таких об’єктів це завжди десятки мільйонів, важко навіть зараз сказати, адже ціни дуже змінюються швидко, багато будівельних матеріалів зав’язані на імпорті, з яким також є певні проблеми, враховуючи воєнний стан.
Як результат - 30-40% економії енергії. Якщо утеплено і цоколь, і стіни, замінено вікна, утеплено дах, то можна говорити і про більше відсотків. Тобто це дуже ефективно на фоні зростання ціни на газ, на фоні того, що все одно часто лягає на кошти міського бюджету різниця в тарифах.
Наше завдання - бути готовими, тобто завжди мати запас проєктів. Буває, нізвідки донори приходять, кажуть – у нас є 800 тисяч євро, ми готові дати. Але ж вони аналізують всю країну, вони готові дати спроможним. Покажіть роботу, покажіть, що ви щось зробили для того, аби це взяти. От над цим ми працюємо щодня і це нас мотивує.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
