Як організувати життя школяра так, щоби його навчання було ефективним? Як допомогти дитині впоратися з навантаженням? Чи треба робити уроки разом з дитиною?
На ці та інші питання Фактам ICTV відповіла дитячий та сімейний психолог, член Професійної Асоціації дитячих аналітичних психологів Катерина Гольцберг.
Як вчасно прокинутися
Школяру потрібен повноцінний сон. Зокрема, дитина має прокидатися за годину до виходу до школи. Саме до виходу, а не до початку занять. Протягом цієї години дитина може дивитися мультфільми, їсти, вмиватися, вдягатися. Перевдягатися, якщо їй не сподобалося, як вона вдяглася. Тобто робити, що завгодно. Головне – це має бути період неспання. Тоді дитина приходить в школу не сонна.
Батьки мають пам’ятати про повноцінний сніданок для школяра. Є продукти, корисні майже для всіх. Наприклад, яйце. Жовток вміщує речовину холін, який дуже добре допомагає мозкові працювати.
Коли починати робити уроки?
Не треба сідати за уроки відразу після повернення зі школи. Як мінімум годину дитина після школи має перепочити. Відпочинок може бути будь-яким. Головне – це перемкнути увагу.
Так само не раджу приступати до виконання домашніх завдань одразу після їжі. Організм влаштований таким чином, що кров у такі моменти приливає не до мозку, який має працювати, а до шлунку, для того, аби всі необхідні речовини рознести по організму.
Читайте ще: Адаптація дітей до школи триватиме не менше двох тижнів
Ідеальний варіант: дитина після школи пообідала, відпочила, і вже десь через годину береться за виконання домашньої роботи.
Чи мають батьки допомагати робити "домашку"?
Ми не народжуємося з умінням робити уроки, застеляти постіль, готувати їжу, різати ножем. Цьому всьому треба навчатися. А навчання відбувається через дорослого. Дитина не може навчитися писати твори, якщо 20 разів не написав твір разом з дорослим. Навчання відбувається саме опосередковано.
Повинно бути не "роби так", а "я стою поруч, і ми робимо це разом".
Інше питання в тому, що виконання домашнього завдання не повинно перетворюватись в дресирування.
Водночас, саме спільна діяльність дуже корисна навчальна ситуація. Вона дає дитині можливість розуміти принципи певної діяльності. А іноді дитині важлива сама присутність батьків поруч.
Важливо вчасно відпустити дитину, якщо вона справляється самостійно. Контроль потрібно здійснювати за потреби. Тобто якщо дитина каже “побудь зі мною” – треба з нею побути, а якщо каже “я зроблю сам” – можливо, час вже піти, і не перевантажувати її своєю присутністю.
До речі, допомога тата в навчанні іноді може бути кориснішою, ніж мамина. Іноді тато може щось пояснити більш структуровано.
Вам буде цікаво: Психологи розповіли, як прищепити дитині бажання вчитися
"Розвантажувальні дні"
Коли дитині дуже важко, вона починає хворіти або симулювати хворобу. Колись я придумала для своєї дочки "розвантажувальні дні" для того, щоби цього не відбувалося.
Я давала їй 2 дні у чверть, коли вона мала право "легально" прогуляти школу з мого дозволу. Вона могла і не використати ці дні. Але якщо відчувала утому, в неї не було потреби гріти градусник, симулюючи хворобу. Причому я дозволяла це навіть в тому випадку, якщо в цей день була контрольна. Це допомагало нам знайти спільну мову, донька правом не зловживала. Не брехала, не шукала засобів прогуляти.
Іноді певні такі домовленості з дитиною можуть вирішити багато питань, не утискаючи чиїхось прав і свобод, і не роблячи когось маніпулятором, а когось – дурнем.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
