Це свято встановлене в 1961 році IX конгресом Міжнародного інституту театру (International Theatre Institute, ITI) і щорічно 27 березня відзначається Центрами ITI і міжнародними театральними товариствами. Традиційно він проходить під єдиним девізом: «Театр як засіб взаєморозуміння і зміцнення миру між народами», пише ZIK.
Ось кілька цікавих фактів про театр:
1. Перший постійний театр в Україні відкрився в Харкові в 1789 році. На початку XX століття театральні споруди з’явилися в Києві, Одесі, Полтаві.
2. Руїни театрів античного типу в Херсонесі та Ольвії залишилися до наших часів. Це були театри під відкритим небом, в центрі знаходився круглий майданчик для акторів і хору, а місця глядачів йшли уступами вгору.
3. Давньоримська публіка любила криваві видовища не тільки на гладіаторських боях, а й на звичайних театральних виставах. Якщо по ходу дії актор повинен був загинути, його могли в останній момент замінити на засудженого до страти злочинця і вбити прямо на сцені.
4. Сучасні сотнесеріальні фільми – не винахід нашого часу. У давнину на Сицилії ставилися вистави, які тривали по року. Щовечора глядачі збиралися в театрі, щоб подивитися продовження.
5. Велика увага в одному іонійському театрі приділялася можливості аплодувати. Для цього всі однорукі глядачі, як правило, воїни, що втратили руку в бою, збиралися в одному місці і перед ними садили лисих рабів, по голові яких і могли стукати однією рукою інваліди.
Читайте ще: Чернівецький муздрамтеатр готує виставу, в якій живе казка
6. Японський театр «кабукі», де всі ролі, навіть жіночі, грають чоловіки, заснувала саме жінка. Її звали Окуні і вона була служницею святилища в 17 столітті. Вона та інші жінки виконували тоді всі ролі, в тому числі чоловічі. Однак незабаром керівництву країни не сподобалася аморальна атмосфера, що часто панувала на таких виставах, і жінок у театрі кабукі замінили юнаками, а згодом зрілими чоловіками. У наш час традиції вже не настільки сильні, і в деяких трупах жіночі ролі стали знову виконувати жінки.
7. Суфле і суфлер мають мало спільного між собою, але обидва слова походять від французького «souffle» (видих, подих). Суфле названо так тому, що воно легке і повітряне, а суфлер — тому що він повинен підказувати акторам дуже тихо.
8. На одному з одеських кладовищ є могила актора М. Н. Митрофанова з написом на плиті: «Багато разів мені траплялося грати небіжчиків, але ніколи я не грав їх настільки майстерно».
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами
http://aaa-rehab.com
Jamesmum