Спадщина Дністра: як виглядали села Буковини до того, як їх затопили (ФОТО)

Для будівництва гідроелектростанції на Дністрі радянська влада затопила 31 село. Мешканцям довелося перевезти все своє майно і покинути рідні краї назавжди. Окрім знищених населених пунктів, мальовничих ландшафтів, під воду пішла прадавня історія, пише Медіа агентство АСС з посиланням на Zaxid.net. 

Вчені розповідають, що клімат в долині Дністра завжди був дуже сприятливим для життя, тому люди селилися там від найдавніших часів. Перед будівництвом Дністровської ГЕС і затопленням сіл Чернівецької та Хмельницької областей археологам вдалося дослідити окремі ділянки й виявити там сліди існування людей, починаючи від найдавнішого періоду – палеоліту. Знахідки дозволяють відтворити усі елементи повсякденного життя первісних людей.

Оцифрована плівка

Кандидати історичних наук, наукові співробітники Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича Марія Войтович та Руслан Коропецький входили до команди, що займалася проєктом «Затоплена спадщина: цифровий архів втрачених археологічних пам’яток долини Дністра». Науковці почали оцифровувати фотоплівки з археологічних експедицій на нині затоплених землях Буковини.

Марія Войтович та Руслан Коропецький (фото ZAXID.NET)

Марія Войтович розповідає, що для будівництва у 1970-80-х роках Дністровської ГЕС затопили територію 31 села Чернівецької та Хмельницької областей. Хмельниччину перед цим обстежував київський Інститут археології. А науковці львівського Інституту українознавства (тоді – Інституту суспільних наук) досліджували придністерську Буковину, а також землі, що готувались до затоплення під Бурштинську ТЕС на Івано-Франківщині. Їхню роботу фільмували фотографи.

Медіа агентство АСС є в Instagram

У фотолабораторії Інституту збереглося близько 900 плівок з різних археологічних досліджень від 1940 до початку 1990-х років. За проєктом Українського культурного фонду оцифрували 40 плівок із тисячею кадрів з досліджень затопленої спадщини Чернівецької та Івано-Франківської областей.

На Буковині знайшли кістки мамонта, з якого прадавні люди будували житло

«Наші плівки відтворюють вигляд цієї території до затоплення»

На цих плівках є не тільки результати археологічних досліджень, а також місцеві краєвиди до затоплення. Після будівництва ГЕС рівень води в заплаві Дністра піднявся, велика територія пішла під воду. А на оцифрованих фото ще можна побачити ті краї, вивчити топографію місцевості.

«Ми можемо бачити вулички, яка там була забудова. На фото видно місцевих мешканців, як вони вдягалися, вивчити етнографічні елементи. Наша плівка дає можливість відтворити вигляд цієї території до затоплення. Можливо, ще і нащадки цих людей зможуть впізнати свої будинки», – зазначає історикиня.

Оцифровані плівки відтворюють затоплені ландшафти

Руслан Коропецький розповідає, що селяни, які підпадали під виселення, мали не просто покинути свої обжиті місцини, але й вирубати садки, розібрати хати, максимально «прибрати» за собою.

Дивіться нас на YouTube

«Людей переселили вище, збудували їм там хати. Причому вони були настільки погані, що люди там не жили, а збудували собі нові. І, власне, лишились незаселені коробки. А внизу було повністю залишене село – церква, будівлі, садочки. Вони випадково десь потрапляли в об’єктив фотоапарата. Тому ми зараз можемо побачити хатинки, глечики на паркані», – каже історик.

Старі хати сіл Буковини перед затопленням

«Пам’ятки відтворюють повсякденне життя первісних людей»

У колишніх селах Молодове та Кормань Чернівецької області виявили матеріали, що датуються середнім палеолітом (від 130 тисяч років тому) і аж до доби мезоліту – 10-12 тисяч років тому. Для археологів зі всього світу відомі тамтешні пам’ятки, де вперше на території України знайшли палеолітичні житла із кісток мамонта.

«Тут, на Львівщині, практично немає збережених поховань навіть періоду енеоліту – ранньої бронзи, бо кістка не зберігається. Це 4-3 тисячі років до нашої ери. Натомість пізньопалеолітичне житло в Молодовому – 35 тисяч років, а може і більше, і ми маємо гарно збережені залишки кісток мамонта», – пояснюють історики.

Глибина розкопу в селі Молодове, де досліджували епоху палеоліту

«Всі історичні періоди представлені на цих територіях»

Попри те, що археологи досліджували долину Дністра перед затопленням не один рік, вони опрацювали дуже малу частину цих втрачених земель.

Наші новини є у Facebook

«Розвідкові дослідження Бурштинської ТЕС розпочались з 1960 року. А вже в 1964-му році ця територія почала поступово затоплюватись. Археологічні дослідження в зоні будівництва Дністровської ГЕС проводились значно довше – від кінця 50-х років і аж до початку 80-х. Але ми не можемо сказати, що пам’ятки досліджені повністю, ми не знаємо реальної кількості втрачених пам’яток», – пояснює Марія Войтович.

Територія майбутнього водосховища у Бурштині. На фоні видніється ТЕС