Стріляли і отруювали хімічними речовинами, та ми не боялись — звитяжні історії Майдану (ВІДЕО)

Чернівецька студентка Леся Вакарюк розповіла Інформаційному агентству АСС свою історію на Київському Майдані під час Революції Гідності

Студентка Чернівецького Національного університету вирушила на Київський Майдан після  побиття студентів у грудні. Спочатку дівчина волонтерила, потім була у самообороні Майдану.

Нагадаємо: 21 листопада - День Гідності та Свободи

"Що робимо? Їдемо у Київ. Треба показати нашій владі, що вони працюють для нас, громадян цієї країни. І от так побити? Це взагалі щось неможливе, розповідає Леся, -  Вже на Майдані - потрібно віднести чай на барикади - без проблем. Відести одяг чи зробити щось поїісти - абсолютно нормально. Воно якось загортало, страшно не було. Бо ти знала, що біля тебе є вчителі, хлопці, нас вчили надавати першу допомогу. От той момент, коли тобі кажуть, що твоїх друзів вбили, напевне, він перевертає усе твоє життя. І ти розумієш - а що сидіти? Який толк сидути тут, у профспілці. Ми були в профспілці після перших сутичок , нам давали молоко від шкідливих газів. Але взяли все, щоб закривати рот та ніс, щоб не дихати тим. І ми почали роздавати маски і рукавички, і вже нічого не відчували. І потім так дивимось із дівчатами на руки , то було мінус 25, Грушевського, - і  в нас  шкіра вже була здерта, ми не відчували вже того. Ми збирали бруківку, видзвонювали усіх, кого можливо, аби вони везли шини, медичні засоби, потім ми з дівчатами везли те на Майдан. Допомоагали усім, що можливо", - згадує подіїї дівчина.

Читати ще: В Чернівцях пройде громадське віче до Дня Гідності