У Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї відкрили експозицію писанок, датованих XI – XII ст. з фондів Археологічного музею Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАНУ, пише Медіа агентство АСС.
Вставка «Тисячолітня писанка» налічує 5 експонатів, віднайдених на території Львівської та Івано-Франківської областей.
Писанкарство притаманне українцям ще з давньоруських часів. Масові знахідки писанок археологами припадають на часи Київської Русі. 1000 років тому писанки виготовляли зі звичайної гончарної глини як своєрідні керамічні поробки - полив’яні вироби у формі яйця, розписані орнаментами.
Отримуйте новини в Telegram
«Тут у нас під склом 1 кам’яна, 1 з кістки та 3 глиняні писанки. Прикрашені кольоровою поливою у техніці фляндрування. Спершу покривали одним шаром фарби. Запікали, а згодом іншим шаром. Ці три мініатюрні писанки є ще й оберегами. Це були брязкальця чи калаталки. Ззовні у формі яйця і порожнисті, а всередині кулька із глини. От вона і звучала. Це був як оберіг, іграшка, тотем, відганяти злі сили», – каже Оксана Драгомирецька, завідувачка відділу Краєзнавчого музею.
Аналіз поливи показав, що до складу входить свинець, титан, олово.
У міфопоетичних світових традиціях яйце було символом життя, його вважали праобразом Всесвіту. Існує поняття світового або космічного яйця, з якого народжується новий світ. Одна половина яйця стає небом, інша — землею, а жовток — сонцем.
Кілька десятків років тому на Буковині, у Ленківцях, було виявлено фрагменти також поливаної керамічної писанки. Темно-коричнева з жовто-зеленим розписом. Але вона втрачена – у ті часи знахідки перевозили у різні всесоюзні експедиції, звідки артефакти не повернулись.
Експозиція діятиме до початку травня.
У руки експонати не дають – надто цінні предмети.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
